Аналіз готовності випускників шкіл для дітей з глибокими порушеннями зору до зовнішнього незалежного оцінювання знань



Сторінка6/12
Дата конвертації05.05.2016
Розмір1.02 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

2. Аналіз матеріально-технічних чинників

готовності до зовнішнього незалежного оцінювання.



2.1. Вивчення матеріально-технічного забезпечення

шкіл для дітей з вадами зору.


У відповідях на анкету «Вивчення матеріально-технічного забезпечення шкіл для дітей з вадами зору за дисципліною»

взяли участь 110 педагогів з 10 шкіл для сліпих і слабозорих дітей (59 зі шкіл для сліпих та 51 зі шкіл для слабозорих). Послідовно розглянемо ці відповіді.

Анкету було поділено на 5 розділів: забезпечення з дисципліни літературою, надрукованою шрифтом Брайля; забезпечення з дисципліни літературою, надрукованою збільшеним шрифтом; забезпечення наочними посібниками (якщо вони використовуються з даної дисципліни); забезпечення кабінетів комп’ютерною технікою; наскільки вільно учні можуть користуватися допоміжними матеріалами. Самі розділи ми вважали за потрібне досить детально структурувати.

Перший розділ анкети було спрямовано на вияснення рівня забезпеченості літературою шрифтом Брайля. Природно, що тут нас в першу чергу цікавила думка вчителів зі шкіл для сліпих. Для більш точної картини ми виокремили 3 категорії літератури: підручники, навчальні посібники, рекомендовану літературу для позакласного читання.

Кожен педагог оцінював рівень забезпеченості тільки за своєю навчальною дисципліною. У разі, коли певна форма літератури навчальною програмою не передбачається, опитуваний міг не давати жодної оцінки.

На вихідне (і в якійсь мірі вирішальне) запитання від педагогів шкіл сліпих ми отримали 58 відповідей. У 15 випадках було заявлено, що підручники шрифтом Брайля взагалі відсутні, а у 24 випадках забезпеченість ними була визнана поганою. Задовільний стан отримав 12 оцінок, добрий - 4 і цілком достатній - 3. Таким чином, 39 вчителів з 58 опитаних (майже 70 відсотків) скаржаться на незадовільне забезпечення підручниками шрифтом Брайля у школах для сліпих, у тому числі понад чверть свідчить про цілковиту відсутність цих підручників.

Ще гіршою виявилася картина з навчальними посібниками. Тут ми отримали 57 відповідей. У 28 випадках стверджується про повну відсутність цих засобів навчання, а 15 опитаних назвали забезпеченість поганою. Задовільну оцінку ми маємо у 11 випадках, добру поставили 2 педагоги, а відмінну - 1. Отже, незадовільним стан забезпеченості навчальними посібниками, надрукованими шрифтом Брайля, визнають понад три чверті опитаних (43 з 57 вчителів). Майже половина свідчить про відсутність цього засобу навчання.

Стосовно рекомендованої літератури для позакласного читання ситуація виглядає так: з 55 отриманих відповідей 33 свідчать про відсутність цього засобу навчання, 7 називають забезпеченість поганою, 11 - задовільною, 4 - доброю. У підсумку, частка незадовільних оцінок (40 з 55) склала 73 відсотки, відсутність літератури для позакласного читання шрифтом Брайля констатували 60 відсотків опитаних.

Таким чином, всього за першим розділом анкети ми отримали від вчителів шкіл для сліпих 170 оцінок, з яких 122, або майже 72 відсотки, є негативними.

В цілому тенденція виглядає так, що чим менш обов’язковою є категорія літератури, тим гіршим стає рівень забезпеченості нею. Ми не ставили питання про забезпечення дітей художньою літературою, але навряд чи воно виявилося б кращим.

Другий розділ анкети присвячено забезпеченості літературою, надрукованою збільшеним шрифтом. Так само, як і у попередньому розділі, виокремимо 3 категорії - підручники, навчальні посібники, рекомендовану літературу для позакласного читання. Тут ми зупинимося на оцінках вчителів зі шкіл для слабозорих, де така література конче потрібна.

Відносно підручників нами отримано 44 відповіді. 24 з них свідчать про їх відсутність, 6 - про погану забезпеченість ними, 10 - про задовільну, 3 - про добру, 1 - про цілком достатню. Таким чином, незадовільним стан справ назвали 30 вчителів, або майже 70 відсотків. Майже 55 відсотків респондентів стверджують, що цей основний засіб навчання відсутній зовсім.

Про забезпеченість своєї дисципліни навчальними посібниками, надрукованими збільшеним шрифтом, висловились 47 вчителів шкіл для слабозорих. У підсумку, маємо такі оцінки забезпеченості: відсутня - 32, погана - 6, задовільна - 5, добра - 4. Отже, 38 чоловік, тобто понад 80 відсотків, визнають ситуацію незадовільною, причому майже 70 відсотків опитаних свідчать про повну відсутність відповідного засобу навчання.

Стосовно рекомендованої літератури для позакласного читання ми отримали 43 відповіді, з яких про її відсутність повідомив 31 опитаний, про погану забезпеченість - 4, про задовільну - 6, про добру - 2. У підсумку, частка незадовільних оцінок перевищує 80 відсотків, у тому числі понад 70 відсотків вчителів шкіл для слабозорих твердять, що така література за їх дисципліною повністю відсутня.

Таким чином, за другим розділом анкети нами зібрано 134 оцінки від вчителів шкіл для слабозорих. 103 оцінки, або понад 83 відсотки, засвідчують незадовільний стан забезпеченості літературою збільшеним шрифтом.

В цілому, стан справ із забезпеченістю літературою шрифтом Брайля або збільшеним шрифтом можна охарактеризувати як вкрай незадовільний. Негативні оцінки становлять 70 - 80 відсотків. Якщо ж їх узагальнити, то ми одержимо 225 негативних оцінок з 304 висловлених, тобто 74 відсотки. При цьому ситуація у школах для сліпих і у школах для слабозорих приблизно однакова, хоча забезпеченість літературою збільшеним шрифтом все ж дещо гірша.

Третій розділ анкети мав на меті встановити рівень забезпеченості наочними посібниками (якщо вони використовуються з даної дисципліни). Тут нами було виділено 4 категорії засобів навчання: рельєфнографічні наочні посібники, об’ємні наочні посібники, навчальні настільні ігри та пізнавальні озвучені матеріали.

При аналізі забезпеченості рельєфнографічними посібниками зупинимося на оцінках лише вчителів шкіл для сліпих, де такі посібники повинні використовуватися повсякчасно. Щоб полегшити опитуваним визначення правильної оцінки, ці посібники нами були розбиті на такі 5 груп: карти, схеми, плани, малюнки, креслення.

Всього про забезпеченість рельєфнографічними посібниками від вчителів шкіл сліпих ми отримали 171 оцінку. 87 разів було констатовано відсутність цих засобів навчання, у 38 випадках забезпеченості було дано погану оцінку, у 26 випадках - задовільну, у 14 - добру, у 6 випадках забезпеченість було визнано цілком достатньою. таким чином, 73 відсотки оцінок (125 з 171) є незадовільними, половина респондентів заявила про відсутність необхідних рельєфнографічних посібників.

Об’ємні наочні посібники ми поділили на такі групи: моделі пристроїв, конструктори, геометричні тіла, муляжі, опудала, скелети (всього 6 груп). У цій категорії наочних посібників, на нашу думку, однаково важливими є відповіді вчителів як шкіл для сліпих, так і шкіл для слабозорих.

У категорії об’ємних наочних посібників нами отримано 215 відповідей. Про відсутність відповідних засобів повідомлено у 124 випадках, поганою забезпеченість названо 38 разів, задовільною - 29, добру оцінку дано у 10 випадках, цілком достатньою забезпеченість визнано 14 разів. Отже, незадовільною ситуацію названо 162 рази, або у понад 75 відсотках відповідей. При цьому про відсутність певних засобів навчання повідомляється у 58 відсотках оцінок.

Навчальні настільні ігри необхідними при викладанні своєї дисципліни вважають 16 вчителів шкіл для сліпих та слабозорих. 8 з них засвідчують відсутність цих засобів навчання, 2 - погану забезпеченість ними. 3 оцінюють ситуацію як задовільну, 2 - як добру, 1 вважає забезпеченість цілком достатньою. Таким чином, і тут у половині випадків ми маємо відсутність засобів навчання.

Пізнавальні озвучені матеріали ми розділили на дві групи - аудіокниги та фільми. Очевидно, що, попри певну різницю у залишковому зорі учнів, тут немає принципової різниці щодо потреби у таких матеріалах між школами для сліпих та для слабозорих. Тому ми наводимо зведені дані з обох видів шкіл.

У цій категорії наочних посібників ми отримали 167 відповідей. у 80 випадках респонденти свідчать про відсутність пізнавальних озвучених матеріалів, 27 разів забезпеченість ними названо поганою, 35 разів - задовільною, 12 разів - доброю,13 разів - цілком достатньою. Отже, частка незадовільних оцінок перевищує 70 відсотків (107 з 167 оцінок). Майже половина відповідей відзначає відсутність необхідних засобів навчання.

Таким чином, рівень забезпеченості шкіл для сліпих та слабозорих наочними посібниками слід визнати геть незадовільним. Частка негативних оцінок цього рівня вчителями у різних категоріях посібників коливається у межах 60 - 80 відсотків. Всього з наведених 569 оцінок негативними є 404, або 70 відсотків.

Четвертий розділ анкети має назву «Забезпечення кабінетів комп’ютерною технікою». Його дещо умовно можна поділити на 5 категорій: комп’ютери, спеціальна інформаційна техніка (сканери, брайлівські дисплеї, брайлівські принтери), технічні засоби збільшення зображення (лупи, відеозбільшувачі), доступ до Інтернету, спеціальне програмне забезпечення.

Стосовно забезпеченості комп’ютерами зі шкіл для сліпих та шкіл для слабозорих отримано 79 відповідей, з яких у 24 випадках вказується на їх відсутність, дано 4 погані оцінки забезпеченості, 12 - задовільних, 18 - добрих і 21 раз забезпеченість визнана цілком достатньою. Таким чином, частка незадовільних оцінок склала понад 35 відсотків (28 з 79 оцінок).

Три різновиди пристроїв - сканери, брайлівські дисплеї та брайлівські принтери нами об’єднаємо в одну категорію, розглядаючи їх як допоміжні засоби отримання, обробки і передачі інформації без використання залишку зору. Тому наведемо дані за цією категорією техніки зі шкіл для сліпих.

Тут ми маємо 123 оцінки щодо потреби у такій техніці, з яких 71 раз констатовано її відсутність, 4 рази забезпеченість названо поганою, 22 рази - задовільною, 14 разів - доброю, 12 разів - цілком достатньою. Отже, частка незадовільних оцінок перевищила 60 відсотків (75 з 123 оцінок).

Ще в одну категорію (технічні засоби збільшення зображення) об’єднаємо лупи та відеозбільшувачі. Очевидно, вони є вкрай необхідними у школах для слабозорих. Тому подамо відомості з цих шкіл.

Відносно забезпеченості лупами ми маємо 35 відповідей, з яких у 9 випадках говориться про відсутність цих пристроїв, у 3 випадках - про погану забезпеченість, 10 разів забезпеченість визнано задовільною, 8 разів - доброю і 5 разів - цілком достатньою. Отже, негативні оцінки склали близько 35 відсотків (12 з 35 оцінок).

Гіршою є ситуація з відеозбільшувачами, що, очевидно, зумовлено їх значною вартістю. Так, з 33 відповідей ми дізнаємося, що 13 разів зафіксовано відсутність цих засобів, 6 разів забезпеченість ними охарактеризовано як погану, 9 разів - як задовільну, 4 рази - як добру, 1 раз - як цілком достатню. Таким чином, частка незадовільних оцінок є трохи меншою за 60 відсотків (19 з 33 оцінок).

Можна зробити висновок, що у випадку зі спеціальною та периферійною комп’ютерною технікою (сканери, брайлівські дисплеї, брайлівські принтери, відеозбільшувачі) рівень забезпеченості значно нижчий, ніж коли мова йде про більш звичні засоби (комп’ютери, лупи). Проте не викликає сумніву, що як засоби навчання і реабілітації перша група технічних пристроїв має значно більшу цінність. Зрозуміло, що без відповідних засобів реабілітації ефективність використання комп’ютерів суттєво знижується. Тому дійсний стан справ треба визначати саме за рівнем забезпеченості специфічними технічними засобами реабілітації та навчання.

Щодо забезпеченості доступом до Інтернету зі шкіл для сліпих та для слабозорих надійшло 68 відповідей. Цю забезпеченість 31 раз охарактеризовано як відсутню, 3 рази - як погану. у 5 випадках їй дано задовільні оцінки, у 12 випадках - добрі, у 17 випадках забезпеченість є цілком достатньою. Отже, половина оцінок (34 з 68) виявилася негативною, причому майже всі негативні оцінки засвідчують відсутність доступу до Інтернету.

Останньою категорією четвертого розділу анкети є спеціальне програмне забезпечення. Його ми поділили на 4 групи - програми доступу до екрану, електронні бібліотеки, програми розпізнавання тексту, навчальні програми з дисципліни, адаптовані для дітей з вадами зору. Наведемо зведені дані щодо всіх цих груп зі шкіл для сліпих та для слабозорих.

Всього стосовно наявності спеціального програмного забезпечення висловлено 256 оцінок. 150 разів повідомляється про відсутність відповідних програм, 33 рази - про погану забезпеченість ними. Задовільною забезпеченість названо у 20 випадках, доброю - у 34 випадках, цілком достатньою - у 19 випадках. У підсумку, маємо 183 негативні оцінки, або 71 відсоток. При цьому майже 60 відсотків відповідей констатують повну відсутність спеціального програмного забезпечення.

Тут ми спостерігаємо приблизно таку ж картину, як і при забезпеченні спеціальною комп’ютерною технікою: забезпеченість спеціальними програмами удвічі гірша за забезпеченість комп’ютерами.

Підбиваючи підсумки по четвертому розділу анкети, зазначимо, що ситуація з комп’ютерною технікою виглядає дещо краще, ніж з літературою шрифтом Брайля чи збільшеним шрифтом, як і з навчальними наочними посібниками. Тут хоча б за деякими позиціями ми маємо переважно позитивні оцінки. Особливо це стосується комп’ютерів як таких. Проте ясно, що для багатьох дітей з глибокими порушеннями зору дуже мало користі від комп’ютера, не обладнаного необхідними адаптивними технічними та програмними засобами. Тому доводиться констатувати, що дійсний стан справ з комп’ютерною технікою у школах для сліпих та для слабозорих є значно гіршим, ніж це може видатись на перший погляд.

У заключному розділі анкети ми намагалися з’ясувати, наскільки вільно учні можуть користуватися допоміжними матеріалами у школі. Ми вважали це принциповим, адже переважна частина дітей перебуває у школах-інтернатах цілодобово і не має тих можливостей доступу до інформації, які доступні їх зрячим одноліткам. З іншого боку, коли технічний засіб є новинкою (та ще й дорогою!), зрозуміло, що адміністрація школи побоюється вільного доступу до нього. Коли ж насиченість відповідними засобами зростає, неодмінно пом’якшується режим доступу до нього. Отже, суворість режиму доступу ми пов’язуємо не з якимось утиском дітей з боку вчителів і адміністрації, а з реальною насиченістю технічними засобами.

Було отримано 97 відповідей. Тільки 26 вчителів, або 27 відсотків, вважають доступ учнів до допоміжних матеріалів вільним у будь-який час. 33 опитаних визнали, що цей доступ існує лише на уроках, у 38 випадках зазначається, що допоміжні матеріали доступні тільки з дозволу вчителів або адміністрації.

Підсумовуючи анкетування вчителів щодо Вивчення матеріально-технічного забезпечення шкіл для дітей з вадами зору за дисципліною, треба визнати, що за більш як двома третинами параметрів цього забезпечення 110 опитаних педагогів дали йому негативні оцінки. Безперечно, це, в цілому, свідчить про незадовільний стан матеріального забезпечення середньої ланки освіти дітей з вадами зору в Україні.

Однак ми не будемо цілком об’єктивними, якщо не згадаємо лист директора Київської школи для сліпих Л.С. Коваль з відмовою від участі в анкетуванні. У ньому містяться судження про стан матеріального забезпечення школи, які ми мусимо навести:

«Щодо вивчення матеріально-технічного забезпечення школи повідомляємо наступне: школа існує понад 125 років і всі ці роки колектив використовував усі можливості для забезпечення учнів школи книгами шрифтом Брайля, наочними посібниками, комп’ютерною технікою та тифлотехнікою, пізнавальними озвученими матеріалами (аудіокниги), рельєфно-графічними наочними посібниками. У зв’язку з тим, що протягом всіх років підручники системою Брайля друкувалися без рельєфних малюнків, схем, креслень, з метою підвищення ефективності навчання педагоги школи власноручно виготовляють малюнки, схеми, рухомі моделі та тестові завдання за сучасними вимогами шрифтом Брайля.

В зв’язку з посиленням ролі комп’ютерної техніки в процесі навчання дітей з вадами зору, повідомляємо: оволодівати комп’ютером учні нашої школи починають з 3-го класу. Цьому сприяє наявність у школі 2-х комп’ютерних класів, що повністю обладнані спеціальною технікою для дітей з вадами зору...

Про зростання матеріально-технічної бази школи свідчить наявність сучасного комп’ютерного тифлокомплексу, сенсорної кімнати, кімнати психологічного розвантаження, зимового саду тощо...

Школа працює за підручниками шрифтом Брайля, які відповідають рекомендаціям Міністерства науки і освіти України на 2010 - 2011 н.р. (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, 2010, № 31).

Повністю відповідають вимогам нових програм нові підручники шрифтом Брайля для 1-х - 8-х класів. Учні інших класів де не всі є нові підручники користуються підручниками попередніх років, які дозволені Міністерством освіти і науки України.

Питання забезпечення підручниками вивчалося у 2010 - 2011 н.р. Державною науковою установою «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти». Був наданий повний перелік наявних підручників і складені пропозиції щодо видання або перевидання підручників...

Відповідь була одностайно підтримана батьківським комітетом, учнівським та педагогічним колективами школи.»

Таким чином, ми маємо не особисту думку директора школи, а оцінку матеріально-технічного забезпечення з боку всього педагогічного колективу. Не рахуватися з нею не слід, але не можна також не помітити, що вона істотно відрізняється від оцінок 110 педагогів з 10 інших шкіл для дітей з вадами зору. У нас немає можливості об’єктивно порівняти стан справ у Київській школі для сліпих (нас туди ніхто не пустить!) та в інших досліджуваних навчальних закладах. Відзначимо лише, що або є різниця у суб’єктивному ставленні (надмірний песимізм одних чи надмірний оптимізм інших), або Київська школа для сліпих насправді суттєво відрізняється від усіх інших за рівнем матеріально-технічного забезпечення.

Насамкінець наведемо різні засоби навчання, про гостру потребу в яких педагоги вирішили особисто вписати до анкет: підручники шрифтом Брайля з математики з рельєфними малюнками та дидактичними матеріалами; нові видання підручників з історії України та всесвітньої історії; Конституція України та Конвенція прав людини, надруковані шрифтом Брайля; відеофільми як художні, так і документальні, дидактичні матеріали (історія); рельєфні карти з історії та географії (України, країн світи); зразки корисних копалин; підручники шрифтом Брайля з інформатики; опорні конспекти з неорганічної хімії за Брайлем; підручники з органічної хімії (10 клас); Система Мєндєлєєва за Брайлем; інтерактивна дошка (хімія); прилади для лабораторних та практичних робіт, демонстраційні прилади (фізика); гербарій; роздатковий та дидактичний матеріал (трудове навчання); рельєфні малюнки та бюсти видатних діячів; засоби для створення рельєфних малюнків; телезбільшувачі, портативні збільшувачі і магнітофони; CD-плеєри, DVD-плеєри; підставки для підручників з підсвітленням; консольні лампи; якісна класна дошка, на якій гарно видно записи.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка