Аналіз готовності випускників шкіл для дітей з глибокими порушеннями зору до зовнішнього незалежного оцінювання знань



Сторінка5/12
Дата конвертації05.05.2016
Розмір1.02 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

1.4. Розробка інструментарію кількісного аналізу

готовності до зовнішнього незалежного оцінювання.


Виходячи з наведених вище методологічних засад, нами здійснено аналіз готовності випускників шкіл для сліпих і слабозорих до проходження ЗНО. Однак спочатку треба було розробити інструментарій такого аналізу.

Одразу слід констатувати, що дослідження проводилося в рамках проекту, що реалізовувався громадською організацією. Водночас школи для дітей з вадами зору є державними установами, і будь-яка діяльність громадської організації в них можлива лише зі згоди адміністрації шкіл і за підтримки державних органів освіти.

Відповідно до цього розуміння, ми звернулися з належними листами до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, а також до директорів шкіл, які нами були обрані як об’єкти аналізу. Міносвіти схвально поставилося до нашої ідеї і надіслало нам лист підтримки, який легалізував подальшу діяльність. Директори шкіл також загалом позитивно поставилися до нашого дослідження і надали можливість для його проведення. Був лише один виняток, про який мова піде далі.

Характер і методи дослідження визначалися кількома чинниками: добровільністю участі шкіл у цьому дослідженні, віковою специфікою осіб (учнів, у тому числі неповнолітніх), що мали надавати певну інформацію, обмеженістю часу, а також людських та фінансових ресурсів, які могли бути використані для проведення дослідження. Оскільки в цих умовах не можна було проводити документальний чи інвентаризаційний аналіз, формою збору інформації було визначено опитування.

Серед форм опитування ми вирішили надати перевагу анкетуванню. На нашу думку, анкетування давало можливість більш чітко сформулювати необхідні запитання. Пропонуючи варіанти відповідей, ми полегшували роботу опитуваних і отримували більш стандартизовані (уніфіковані за формою) відповіді, що мало першочергове значення для їх подальшої обробки. При інших формах опитування (наприклад, інтерв’ю) ми не могли сподіватися отримати дані, прийнятні для подальшого кількісного аналізу і відповідних узагальнень.

Однак анкетування у нашому випадку мало і свої негативні сторони, а саме: необхідність заповнювати паперові анкети особам, частинна яких це самостійно зробити не може, а для іншої частини це досить складно; можливість стороннього впливу при відповіді на питання анкети (наприклад, дублювання відповідей інших осіб); можливість формального підходу до відповідей (прихована відмова від висловлювання своєї думки); значний обсяг технічної роботи при обробці анкет.

У зв’язку з цим треба було ретельно підійти до визначення обсягу роботи. В Україні нараховується 6 шкіл для сліпих і 29 шкіл для слабозорих дітей. За офіційними даними, на початок 2011 року у школах для сліпих навчалося 768 дітей, а у школах для слабозорих - 4183 дитини (всього 4951 дитина).

Для анкетування стосовно готовності до ЗНО немає необхідності опитувати учнів молодших та середніх класів. Отже, обмежимо нашу цільову групу учнями 10 - 12 класів.

Ми не мали в своєму розпорядженні структури учнів за класами. Тому було вирішено оцінити кількість старшокласників у 25 відсотків (3 класи з 12) від загальної чисельності учнів. Таким чином, кількість учнів 10 - 12 класів у школах сліпих оцінюємо у 192 дитини, а у школах для слабозорих - у 1045 дітей (всього 1237 дітей).

Виходячи з наведених вище чинників, що визначали характер та методи дослідження, стало очевидним, що мова може йти лише про вибіркове опитування. В якості критерію відбору було визначено необхідним обмежитись лише тими регіонами, де є школи для сліпих, тобто 6-ма регіонами. Цими регіонами стали Донецька, Закарпатська, Львівська, Одеська, Харківська області та м. Київ. У тих випадках, коли у обраних регіонах знаходяться школи для слабозорих з повною середньою освітою і коли ми мали організаційно-фінансові можливості, було вирішено додати ці школи до числа досліджуваних.

У зв’язку з тим, що своїм офіційним листом директор Київської школи для сліпих Л.С. Коваль відмовилася допустити дослідження у цій школі, було прийнято рішення замінити її на Крупівську школу для дітей з вадами зору Волинської області, де останнім часом навчаються і сліпі, і слабозорі діти. Враховуючи близькість до Луцька Клеванської школи для слабозорих Рівненської області, її було також включено до числа досліджуваних.

Після всіх цих уточнень об’єктом досліджень стало 5 шкіл для сліпих і 5 для слабозорих, тобто 10 шкіл з 35, або близько 30 відсотків їх загального числа. На нашу думку, ця вибірка є цілком репрезентативною, особливо повною вона є у відношенні шкіл для сліпих, дослідження яких, згідно до визначених нами методологічних засад, є пріоритетним.

Учні спеціальних шкіл для дітей з вадами зору, а точніше - їх готовність до проходження ЗНО, є кінцевим об’єктом нашого дослідження. Проте анкетування цих учнів саме по собі не може дати об’єктивної картини, оскільки вікова та освітня їх характеристики не дають підстав сподіватися на цілком достовірну інформацію, достатню для узагальнюючих висновків. Тому в якості джерел інформації було визначено ще дві категорії осіб, які мають безпосереднє відношення до освіти дітей та відповідне ставлення до дотичних проблем - вчителі шкіл та батьки дітей. Важливо те, що оцінки піднятих питань дітьми, їх батьками та вчителями можуть не співпадати, але у такий спосіб не суперечити одні одним, а доповнювати картину.

Співвідношення оцінок у зазначених категорій опитуваних досить складні. З одного боку, всі вони, безперечно, впливають одні на одних, і встановити, де висловлюється власне бачення, а де має місце своєрідна індукція, вкрай важко. З іншого ж боку, сім’я завжди мала відносну самостійність у процесі виховання і навіть навчання (хоча у випадку з інтернатною формою освіти роль сім’ї є послабленою). Саме тому, аналізуючи готовність до проходження ЗНО, ми вважали за потрібне, окрім провідної ролі школи, спробувати вияснити роль сімейних умов (скажімо, в питаннях доступності пізнавальної інформації завдяки комп’ютеру) у формуванні цієї готовності. Це також виступило обґрунтуванням необхідності анкетування батьків.

Стосовно анкетування вчителів, вирішальним аргументом такої необхідності стало те, що учням практично неможливо точно оцінити рівень забезпеченості навчального процесу відповідними засобами. Окрім того, для нас важливим питанням було, наскільки критично вчителі оцінюють стан справ з матеріально-технічним та навчально-методичним забезпеченням, адже критичність суджень є непрямим доказом намагання змінити ситуацію на краще, чому, у кінцевому рахунку, повинно слугувати і це дослідження.

Виходячи з методологічних засад дослідження, було вирішено, що в одній анкеті не слід поєднувати всі питання, які нас цікавлять. Для усунення перехресних впливів одних оцінок на інші треба було відділити оцінки матеріальних факторів готовності до проходження ЗНО від ставлення до такого проходження як такого. Іншими словами, мова йде про матеріальні та суб’єктивні чинники оцінки готовності.

Звідси виникло рішення розробити по дві анкети на кожного опитуваного. Всього ж, таким чином, необхідно було розробити 6 варіантів анкет. Розглядалося питання про розробку окремих варіантів анкет для шкіл сліпих і для шкіл слабозорих, але, враховуючи той факт, що сьогодні часто вже нема чіткої грані між учнями цих шкіл, а також можливість в одній анкеті описати стан справ з готовністю незалежно від ступеня втрати зору і відповідних особливостей забезпечення навчального процесу, таку диференціацію в анкетах було визнано недоцільною. Вагомим чинником для такого рішення виступила і потреба у співставності отриманих результатів анкетування.

Треба було для всіх анкет виробити внутрішню логіку побудови (послідовності запитань), чіткі формулювання запитань, зрозумілі варіанти відповідей (з тенденцією до мінімізації описових відповідей). Згідно до цих критеріїв найважливіші запитання ставилися тоді, коли опитуваний був підготований до них підготовчими запитаннями, які, певною мірою, роз’яснювали йому самому власне ставлення до піднятих проблем.

Все це і сформувало інструментарій подальшого кількісного аналізу.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка