Аналіз готовності випускників шкіл для дітей з глибокими порушеннями зору до зовнішнього незалежного оцінювання знань



Сторінка11/12
Дата конвертації05.05.2016
Розмір1.02 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

3.3. Ставлення батьків дітей з вадами зору

до зовнішнього незалежного оцінювання знань.


Останньою анкетою, яку нам треба розглянути, була така: «Ставлення батьків дітей з вадами зору до зовнішнього незалежного оцінювання знань». В її заповненні взяли участь 133 батька (матері), в тому числі 82 батька (матері) учнів шкіл для сліпих та 51 батько (мати) учнів шкіл для слабозорих.

Анкета налічувала 20 запитань. Перші 7 висвітлювали довідкову інформацію (прізвище, ім’я та по батькові, вік та освіта опитуваного, вік, стать, школа, клас дитини).

У восьмому пункті анкети ми поцікавилися: чи хотіли б Ви, щоб Ваша дитина отримала вищу освіту?

На це запитання ми отримали 119 ствердних відповідей, 9 заперечних та 5 невизначених. Частка позитивних відповідей досягла 90 відсотків.

Частка позитивних відповідей батьків виявилася навіть вищою, ніж частка аналогічних відповідей учнів на те ж запитання (90 проти 86 відсотків). Такий високий рівень батьківських прагнень вельми красномовно свідчить про значне ототожнення ними вищої освіти своїх дітей та їх життєвого успіху. Це, знов-таки, примушує замислитися над обмеженістю можливостей вибору, що доступні для інвалідів по зору.

Наступним запитанням було таке: чи вважаєте Ви, що інваліди по зору мають отримувати якісну вищу освіту?

«Так» опитувані відповіли практично одноголосно - 128 відповідей (96 відсотків). Це було цілком передбачуваним, але своїм запитанням ми хотіли підкреслити важливість подальшого опитування.

У двох наступних пунктах анкети ми запитали: яку спеціальність має намір отримати Ваша дитина?; Назвіть вищий навчальний заклад, до якого Ваша дитина має бажання вступити?

Отримані відповіді є досить цікавими і різноманітними, потребують подальшого аналізу. Проте, на нашу думку, він виходить за рамки цього дослідження. Тут же для нас було важливим конкретизувати думки батьків для отримання більш достовірних суджень з наступних запитань.

Дванадцятим ми поставили таке запитання: як Ви гадаєте, чи дитина з вадами зору може скласти гідну конкуренцію своїм зрячим одноліткам?

На нього нами отримано 102 позитивні відповіді, 14 негативних та 17 невизначених. Частка оптимістичних оцінок дорівнює майже 77 відсоткам.

Якщо згадати, що позитивно на аналогічне запитання відповіли 53 відсотки учнів та 57 відсотків педагогів, то треба визнати, що батьки більш оптимістично оцінюють конкурентоздатність своїх дітей. І нехай ці оцінки є досить емоційними, проте, на нашу думку, важливим є психологічний чинник формування батьками життєвого оптимізму їх дітей.

Після попередньої підготовки ми задали дуже важливе для нас запитання: як Ви вважаєте, чи потрібно у школах для дітей з вадами зору вводити іспити, щоб у учнів з’являлися навички складання тестів?

Було отримано 132 відповіді, з яких 70 позитивних,38 негативних та 24 невизначених. Частка ствердних відповідей перевищила 53 відсотки.

Батьки учнів шкіл для сліпих більш схвально ставляться до перспективи введення шкільних іспитів, ніж батьки учнів шкіл для слабозорих. Особливо це помітно при порівнянні заперечних відповідей. Якщо перша група опитаних подала 22 такі відповіді у 82 анкетах, або 25 відсотків, то друга група опитаних заперечно відповіла 16 разів у 50 анкетах, або у 32 відсотках анкет.

Нагадаємо, що і самі учні, і вчителі цих двох видів шкіл демонструють таку ж тенденцію в різниці ставлення до введення шкільних іспитів. Думка, так би мовити, набуває характеру колективної. Але, в цілому, учні дещо скептичніше ставляться до такої перспективи (близько 40 відсотків висловилися «За»), а ось погляди батьків і педагогів практично ідентичні.

Цікаво, що прийнято вважати, ніби батьки, зазвичай, більш поблажливо ставляться до своїх дітей. Навпаки, наші дані висвітлюють розуміння батьками вимогливого підходу до освіти їх дітей з вадами зору.

Чотирнадцяте запитання анкети було більш компромісним: як Ви вважаєте, чи допоможе введення у школах для дітей з вадами зору тренувального тестування при складанні ЗНО?

Тут зі 132 відповідей вже 84 виявилися позитивними, 28 було негативних і 20 - невизначених. Частка схвальних оцінок такого заходу досягла майже 64 відсотки.

Ставлення батьків до введення тренувального тестування свідчить про високий рівень підтримки цього заходу і є помітно кращим, ніж до введення іспитів (64 відсотки проти 53). Непогано воно корелюється і з поглядами педагогів (67 відсотків підтримки) та учнів (70 відсотків схвальних думок). Деяка більша обережність батьків у судженнях може бути, на наш погляд, поясненою тим, що незначна їх частина недостатньо уявляє собі роль і характер такого тренувального тестування.

У наступному запитанні ми повернулися до проблеми введення шкільних іспитів, але змінили модальність, замінивши потрібність екзаменів на їх потенційну корисність. Запитання виявилося таким: як Ви гадаєте, чи могло б введення іспитів у школах для дітей з вадами зору допомогти їм підготуватися до складання тестування?

І зміна модальності дала відчутні результати: зі 133 опитаних позитивно відповіли 80 респондентів, негативно - 30, не визначилося - 23. Рівень підтримки склав 60 відсотків.

Таким чином, якщо потрібність шкільних іспитів визнають 53 відсотки батьків, то їхню корисність у підготовці до складання тестування - вже 60 відсотків. Це свідчить про ресурс зростання підтримки такого заходу: все корисне може стати потрібним.

У шістнадцятому пункті анкети було запропоновано таке запитання: чи вважаєте Ви, що Зовнішнє незалежне оцінювання знань (ЗНО) об’єктивно визначає дійсний рівень знань?

Довіру до ЗНО висловили 39 респондентів, недовіру - 66, не змогли визначитися - 27. Рівень довіри склав всього 30 відсотків.

Об’єктивним вважають ЗНО тільки 22 відсотки батьків учнів шкіл для сліпих (20 з 82 опитаних). Серед батьків учнів шкіл для слабозорих ця частка значно більша - 38 відсотків (19 з 50 опитаних). Такі дані майже повністю співпадають з поглядами опитаних нами дітей.

Наступне запитання виглядало так: чи вважаєте Ви, що ЗНО може допомогти отримати якісну вищу освіту?

Позитивною виявилася 41 відповідь, негативними - 64, невизначеними - 27. Частка ствердних відповідей склала 31 відсоток.

Серед батьків учнів шкіл для сліпих позитивні відповіді становлять 25 відсотків (22 з 82 опитаних). Серед батьків учнів шкіл для слабозорих - 38 відсотків (19 з 50 опитаних). Приблизно так оцінюють користь від ЗНО і самі діти, тоді як педагоги ставляться до нього у цьому аспекті дещо більш прихильно (37 відсотків).

Вісімнадцяте запитання було таким: чи бажаєте Ви, щоб Ваша дитина брала участь у ЗНО?

Ми отримали 44 ствердні відповіді, 65 заперечних та 23 невизначених. Частка ствердних ледь перевищила позначку у 33 відсотки.

20 відсотків батьків учнів шкіл для сліпих вважають за потрібне проходження їх дітьми ЗНО, тобто рівно стільки ж, як і тих, хто бачить від нього користь при здобутті вищої освіти. Натомість частка позитивних відповідей на це запитання у порівнянні з попереднім серед батьків учнів шкіл для слабозорих зросла і досягла 44 відсотків. Зазначимо, що самі діти готові брати участь у ЗНО частіше - відповідно 29 відсотків учнів шкіл для сліпих і 48 відсотків учнів шкіл для слабозорих.

Передостаннє запитання анкети повинно було вияснити таке: чому б Ви надали перевагу при вступі Вашої дитини до ВНЗ?

41 опитаний віддав перевагу ЗНО, 87 - іспитам у ВНЗ, 1 - не визначився. Отже, ЗНО обрало б 32 відсотки респондентів.

Вже звичною є картина відмінностей у поглядах батьків дітей з різних видів шкіл. Батьки учнів шкіл для сліпих підтримали ЗНО у 23 з 82 анкет (27 відсотків). Друга група опитаних продемонструвала підтримку ЗНО у 18 з 47 анкет (38 відсотків). Серед їх дітей ЗНО підтримали відповідно 28 і 60 відсотків.

Таким чином, і тут, як і в попередньому запитанні, діти активніше, ніж їх батьки висловлюються за ЗНО. Можливо, це зумовлено меншою обізнаністю дітей щодо умов проходження тестування, а можливо також, що вони з юнацьким романтизмом та оптимізмом більше налаштовані долати труднощі.

Насамкінець анкети ми поцікавилися: чи Ви будете впливати на рішення Вашої дитини щодо проходження ЗНО? Були запропоновані такі варіанти відповіді: так, ні, дитина сама зробить свій вибір.

Перший варіант обрали 19 респондентів, другий - 30, третій - 83. Частка тих, хто визнає свій активний вплив потрібним, ледь здолала 16-відсоткову позначку.

Серед батьків учнів шкіл для сліпих ця частка і взагалі виявилася меншою за 8 відсотків (6 з 82 опитаних). Навпаки, серед батьків учнів шкіл для слабозорих вона дорівнює 26 відсотків.

Як ми пам’ятаємо, саме учні шкіл для слабозорих в більшій мірі визнають вплив своїх батьків. При цьому відповіді дітей і їх батьків практично співпадають. Це, безумовно, надає слабозорим дітям певну психологічну компенсацію.

Таким чином, ми бачимо, що сім’я є реальним чинником у формуванні ставлення старшокласників шкіл для сліпих і слабозорих до ЗНО. Особливо це стосується останніх. Батьки і діти, в основному, поділяють ті самі погляди - ставлення до шкільних іспитів та тренувального тестування, до здобуття вищої освіти і проходження ЗНО.

Майже у всіх випадках батьки учнів шкіл для слабозорих більш позитивно налаштовані до ЗНО, ніж батьки учнів шкіл для сліпих. Проте останні висловлюють більшу підтримку введенню у школах іспитів. Батьки, в цілому, активніше підтримують цей захід, зате діти виявляють більшу готовність проходити ЗНО.

Немає суттєвих розбіжностей в оцінках цих процесів між батьками та вчителями. Певні особливості просто підкреслюють різний статус у навчанні та вихованні дітей, відмінності в обізнаності щодо певних освітніх аспектів.

Таке різнобарв’я свідчить про живий процес, в якому формуються і здатні динамічно змінюватися погляди різних груп опитаних. Об’єднує їх, безумовно, щось набагато важливіше. Це - зацікавленість в отриманні дітьми з глибокими порушеннями зору якісної вищої освіти.

Висновки.

Аналіз готовності випускників шкіл для дітей з глибокими порушеннями зору став поєднанням розгляду специфічного характеру освітніх потреб цих осіб; сучасних суперечностей у їх доступі до вищої освіти, відповідної еволюції законодавства, цілої низки методологічних та методичних аспектів, анкетування вчителів, учнів та їх батьків стосовно матеріально-технічного забезпечення шкільної освіти і ставлення до ЗНО, дослідження отриманих результатів.

Було опитано 110 педагогів, 175 учнів та 133 батька (матері). Учасники проекту розробили 6 видів анкет, зібрали і опрацювали 827 заповнених анкет. Такий масив інформації дає підстави до вагомих узагальнень.

Можна з упевненістю стверджувати, що в системі шкільної освіти є суттєві перешкоди формуванню готовності дітей з вадами зору до проходження ЗНО. Серед них ми виділяємо дві групи чинників - матеріально-технічні та суб’єктивні.

До матеріально-технічних чинників, що негативно впливають на рівень готовності до проходження ЗНО, відносяться вкрай незадовільне забезпечення літературою шрифтом Брайля та збільшеним шрифтом, наочними посібниками, спеціальною інформаційною технікою. За різними категоріями цих засобів оцінки вчителями відсутності або поганої забезпеченості ними знаходяться в межах 60 - 80 відсотків. У середньому про незадовільний стан забезпеченості за своєю дисципліною говорять більше двох третин опитаних.

Трохи кращою є ситуація з комп’ютерною технікою, але дуже часто вона не оснащена необхідними реабілітаційними технічними засобами доступу до інформації та спеціальним програмним забезпеченням доступу до екрану, а також адаптованими для дітей з вадами зору навчально-пізнавальними програмами.

Все більшу роль у забезпеченні дітей з глибокими порушеннями зору відіграє сім’я. 50 - 60 відсотків цих дітей мають вдома комп’ютери. Щоправда, доступ до них є обмеженим через часту відсутність допоміжних засобів та через переважне перебування дітей в інтернатах.

Звичайно, не можна ставити знак рівності між відсутністю чи поганою забезпеченістю засобами навчання і рівнем готовності до ЗНО. Педагоги і в цих важких умовах роблять все можливе для якісної освіти своїх вихованців.

Діти зорієнтовані на здобуття вищої освіти. Таких, хто мріє її здобути, близько 86 відсотків опитаних. Так само високими є прагнення батьків відносно здобуття їх дітьми вищої освіти.

Це сприяє створенню у школах для дітей з вадами зору клімату вимогливості до знань учнів. І значна частина опитаних вважає, що такий клімат слід ще більше підпорядкувати завданню підвищення готовності до проходження ЗНО.

53 відсотки вчителів підтримують ідею введення іспитів у школах для дітей з вадами зору. Така ж частка батьків висловилася за цей захід. Навіть 40 відсотків дітей готові до додаткового навантаження, пов’язаного зі складанням шкільних іспитів. Значно більшу підтримку знайшла пропозиція про введення тренувального тестування для формування навичок здавання тестів.

Головною тут є проблема неадаптованості самого ЗНО до можливостей абітурієнтів з вадами зору. Через це багато опитаних побоюється, що ЗНО виявиться необ’єктивним способом оцінки знань випускників шкіл для дітей з глибокими порушеннями зору. І, чим гіршим є зір, тим, в цілому, ці побоювання стають відчутнішими.

Сформувалася чітка різниця між ставленням до ЗНО у школах для сліпих та у школах для слабозорих. В останніх ЗНО знаходить значно більшу підтримку. А ось у кожному з цих видів шкіл і вчителі, і батьки, і діти мають приблизно однакові погляди. Цікаво, що діти, навіть попри скептичне ставлення до ЗНО, частіше висловлюють намір його проходити, ніж вважають за потрібне опитані дорослі.

Можна зробити також висновок, що діти визнають недостатню обізнаність із ЗНО. Навіть педагоги деколи демонструють нерозуміння, що пільгою для дітей-інвалідів є не звільнення від ЗНО, а допустимий для позаконкурсного зарахування до ВНЗ рівень оцінок. Фактично, надаючи формальний вибір між ЗНО та іспитами у ВНЗ, держава зробила пільгу собі, не вживаючи заходів для адаптації тестування.

І усвідомлення того, що при іспитах у ВНЗ можуть виникнути і різко загостритися ті самі технічні проблеми, що і при проходженні ЗНО, поки що є недостатнім. Спрацьовує інерція мислення, адже до останнього часу при пільговому режимі вступу до ВНЗ внутрішні конкурси в них були для абітурієнтів з вадами зору не надто складними. Зміну ж тенденцій у законодавстві, що створили конкуренцію між пільговими категоріями абітурієнтів, діти з вадами зору, їх батьки та педагоги ще недостатньо відчули.

При загостренні конкуренції між пільговиками саме інваліди з вадами зору опиняються в найбільш невигідній ситуації, адже саме переважно вони страждають від неадаптованості тестів. В міру загострення цієї конкуренції фактичний рівень пільг зменшуватиметься, оскільки жадані бюджетні місця отримають ті пільговики, які показують кращий рівень знань на іспитах у ВНЗ або при проходженні ЗНО.

Отже, технічні проблеми неадаптованості ЗНО та іспитів поєднуються з проблемами якості оцінок. З цього випливає необхідність переорієнтації випускників шкіл для сліпих та слабозорих з достатності так званих позитивних оцінок на необхідність отримання високих.

Таким чином, ми знов повертаємося до тих чинників, які впливають на рівень оцінок, і тут доводиться у черговий раз констатувати необхідність покращання матеріально-технічного забезпечення навчального процесу у школах для дітей з вадами зору, особливо в частині надання дітям інформації у доступних форматах - шрифт Брайля, збільшений шрифт, рельєфнографічні та об’ємні наочні посібники, спеціальна інформаційна техніка та допоміжне програмне забезпечення.

Законодавство змінити легше, ніж адаптувати ЗНО до можливостей абітурієнтів з вадами зору та забезпечити навчальний процес у спеціальних школах відповідними засобами навчання. Враховуючи цей беззаперечний факт, стає зрозумілою нагальність вжиття відповідних заходів, віддачу від яких у повній мірі буде отримано лише через кілька років. Як мінімум, вже сьогодні там треба вводити тренувальні тестування, а потім - і шкільні іспити. Так само потрібні і заходи, які б підвищували обізнаність учнів стосовно ЗНО.

Отож, готовність випускників шкіл для дітей з глибокими порушеннями зору до проходження ЗНО - це і готовність самого ЗНО до оцінки їх знань, і готовність держави покращити стан справ з матеріально-технічним забезпеченням спеціальної освіти, і готовність педагогів, батьків та учнів до більш жорсткого контролю знань вже у школі.


1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка