Аналіз готовності випускників шкіл для дітей з глибокими порушеннями зору до зовнішнього незалежного оцінювання знань



Сторінка10/12
Дата конвертації05.05.2016
Розмір1.02 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

3.2. Ставлення учнів шкіл для дітей з вадами зору

до зовнішнього незалежного оцінювання знань.


Наступною анкетою у нашому дослідженні стало опитування «Ставлення учнів спеціальних шкіл для дітей з вадами зору до Зовнішнього незалежного оцінювання знань». Як і у першій анкеті, в опитуванні взяли участь 175 старшокласників шкіл для сліпих і слабозорих.

Анкета налічує 23 запитання. 5 з них стосувалися загальних відомостей про опитуваних (прізвище, ім’я та по батькові, вік, стать, школа, клас).

Шостим пунктом було запитання про те, яку спеціальність мріє здобути респондент. Для систематизації відповідей потрібен спеціальний аналіз, що виходить за рамки цього дослідження. Тут для нас було важливим підготувати респондента до наступних запитань стосовно вищої освіти і її здобуття.

А ось сьоме запитання було до певної міри визначальним: чи хотіли б Ви отримати вищу освіту?

На нього ми отримали 151 ствердну відповідь, 6 заперечних і 18 невизначених. Частка позитивних відповідей перевищила 86 відсотків. Серед старшокласників шкіл для сліпих вона виявилася ще вищою - 91 відсоток (81 з 89 опитаних). Відповідно, серед учнів шкіл для слабозорих ця частка виглядає не так вражаюче - 81 відсоток (70 з 86 опитаних). Додамо, що в деяких школах цей показник дорівнює 100 відсоткам.

Виникають сумніви, чи такий рівень освіти відповідає здібностям всіх дітей і суспільним потребам у фахівцях з вищою освітою. На наш погляд, для пояснення цього феноменального прагнення до вищої освіти варто відзначити такі обставини: 1) переважна більшість дітей з вадами зору сьогодні не бачить альтернативи вищій освіті, що може свідчити як про тягу до знань, так і про вузькість поля вибору; 2) в учнів шкіл для сліпих ця проблема стоїть гостріше, що зумовлено важчими соціальними проблемами при більш глибоких порушеннях зору; 3) до певної міри має місце психологічна індукція, коли більш пасивні діти транслюють думку більш активних, які, скоріш за все, є формальними або неформальними лідерами у колективах.

Восьме запитання анкети виглядало так: назвіть вищий навчальний заклад (ВНЗ), до якого Ви хотіли б вступити.

Як і шосте запитання, воно повинно було лише підготувати учнів до наступних. Хоча аналіз отриманих відповідей може мати неабиякий інтерес при подальших дослідженнях, він виходить за рамки цієї роботи.

Наступне запитання було сформульоване у такий спосіб: чи вважаєте Ви, що інваліди по зору мають отримувати якісну вищу освіту?

Відповіді на нього були, мабуть, найбільш одностайними: ствердно відповіли 173 зі 175 опитаних. Звичайно, запитання вже в самому собі містило такі відповіді, але, ставлячи його, ми намагалися натякнути, що за певних умов вища освіта може виявитися і неякісною. Тим самим ми підштовхували опитуваних до більш вдумливого ставлення до подальших запитань.

Вкрай важливим було десяте запитання: чи знаєте Ви щось про зовнішнє незалежне оцінювання знань (ЗНО)?

Варіант «Так» обрав 101 респондент, варіант «Ні» - 17, варіант «Дуже мало» - 57. Позитивною можна вважати лише відповідь за першим варіантом, тобто частка тих старшокласників, які переконані у своїй певній обізнаності з ЗНО, виявилася меншою за 58 відсотків. Очевидно, це суттєво знижує обґрунтованість їх подальших суджень стосовно цього предмету.

Відзначимо, що частка позитивних відповідей серед учнів шкіл для слабозорих є дещо вищою - 62 відсотки (53 з 86 відповідей), а серед їх однолітків зі шкіл для сліпих - дещо нижчою - 54 відсотки (48 з 89 відповідей). Саме у школах для слабозорих вчителі більше налаштовані на проходження їх вихованцями ЗНО. Тому можна зробити висновок, що вони вважають за необхідне більше говорити учням, що це за хліб і з чим його їдять.

Одинадцятий пункт анкети містив таке запитання: чи бажаєте Ви брати участь у ЗНО?

Позитивно на це запитання відповіли 67 опитаних, негативно - 94, не визначилися - 14. Отже, готові брати участь у ЗНО близько 38 відсотків респондентів.

Суттєвою є різниця у відповідях учнів шкіл для сліпих і для слабозорих. Перші лише 26 разів обрали позитивний варіант (29 відсотків), а 56 разів - негативний (53 відсотки). Другі обрали позитивну відповідь 41 раз (48 відсотків), тоді як негативній віддали перевагу 38 разів (44 відсотки).

Це, знов-таки, добре корелюється як з кращою обізнаністю учнів шкіл для слабозорих із ЗНО, так і з відносно позитивним ставленням до ЗНО з боку вчителів цих шкіл.

Наступними двома запитаннями були такі:

чи вважаєте Ви, що ЗНО об’єктивно оцінює Ваші знання?; як Ви самі оцінюєте ступінь своєї готовності до ЗНО?

Щодо об’єктивності ЗНО, ми отримали 59 позитивних і 54 негативні відповіді, 62 респонденти не визначилися. Отже, частка ствердних оцінок становить близько 38 відсотків, трохи переважаючи показник заперечних оцінок.

Серед учнів шкіл для сліпих тут значно менше оптимізму. Лише 22 рази вони обрали варіант «Так», 33 рази сказали «Ні» і 34 рази утрималися. Частка позитивних відповідей склала менше 24 відсотків. Натомість учні шкіл для слабозорих більше вірять в об’єктивність ЗНО: позитивну відповідь дали 37 опитаних, негативну - 21, не визначилися - 28. Частка оптимістів дорівнює 43 відсоткам, значно перевищуючи частку песимістів.

Стосовно власної оцінки ступеня своєї готовності до ЗНО, високим його вважають 11 опитаних, середнім - 125, низьким - 39. Враховуючи пільги при вступі, як позитивні можна розглядати перших 2 варіанти. Отже, переконані в здатності пройти ЗНО 136 опитаних, або майже 77 відсотків.

Таким чином, учні вважають себе, в цілому, готовими до проходження ЗНО, але більшість з них (в першу чергу зі шкіл для сліпих) оцінює його як необ’єктивне. Відповідно, це дає підстави з небажанням ставитись до проходження ЗНО.

Чотирнадцяте запитання анкети було таким: як Ви гадаєте, який бал Ви можете отримати при проходженні ЗНО?

Вірогідність високого балу обрали 40 опитаних, середнього - 90, низького - 45. Отже, частку успішного проходження оцінено майже у 75 відсотків.

І тут ми бачимо суперечність з оцінками об’єктивності ЗНО. Можна висунути таке пояснення: картати ЗНО за необ’єктивність неважко, так само сьогодні легко відмовитись від його проходження, а ось погодитись на те, що при здаванні тестів оцінки були б незадовільними, не дозволяє почуття власної гідності і загальна самооцінка.

Високий рівень самооцінки слід тільки вітати. На нашу думку, він свідчить про те, що при більшій обізнаності щодо ЗНО та при його відповідній адаптованості є суттєвий ресурс для покращання ставлення до нього з боку абітурієнтів з вадами зору.

У наступному пункті анкети ми поцікавилися: чи потрібно, на Вашу думку, ЗНО учням з вадами зору?

Було отримано 62 позитивні відповіді, 68 негативних, 45 невизначених. Таким чином, частка позитивних відповідей становить понад 35 відсотків, дещо поступаючись частці негативних відповідей (39 відсотків), причому досить значною є частка тих, хто не зміг відповісти (26 відсотків).

Як і слід було очікувати, старшокласники шкіл для слабозорих виявили більшу прихильність до ЗНО. У них частка тих, хто вважає ЗНО потрібним для себе, сягнула 42 відсотків (36 опитаних), тоді як протилежна думка зібрала 27 відсотків голосів (24 опитаних). Навпаки, серед учнів шкіл для сліпих частка позитивних відповідей є меншою за 33 відсотки (29 опитаних), а частка негативних відповідей дорівнює майже 50 відсоткам (44 опитаних).

Ми вже намагалися дати своє тлумачення більшій прихильності учнів шкіл для слабозорих до ЗНО. В цілому ж ставлення до потрібності ЗНО для абітурієнтів з вадами зору приблизно таке ж, як бажання брати в ньому участь.

Щоправда, частка учнів шкіл для сліпих, які вважають ЗНО потрібним, дещо вища, ніж частка тих, хто бажає взяти в ньому участь і помітно вища частки тих, хто вважає ЗНО об’єктивним.

Серед учнів шкіл для слабозорих, навпаки, частка тих, хто бажає проходити ЗНО, трохи більша за частку тих, хто вважає його корисним для себе. Частка тих, хто вважає ЗНО об’єктивним, практично співпадає з часткою тих, хто вважає його корисним.

Таким чином, частина учнів шкіл для сліпих вважає ЗНО потрібним, але не бажає його проходити, що цілком пояснюється його неадаптованістю. Частина ж учнів шкіл для слабозорих вважає ЗНО непотрібним, але бажає його проходити, виходячи, очевидно, з того, що до ЗНО треба ставитися як до вимушеної необхідності (внутрішні конкурси у ВНЗ, як відомо, можуть мати ще відчутніші недоліки).

Шістнадцяте запитання було таким: з яких дисциплін Ви б хотіли складати ЗНО?

Аналіз отриманих відповідей заслуговує на особливу увагу в процесі адаптації ЗНО до можливостей абітурієнтів з вадами зору, проте виходить за рамки нашого дослідження. Все ж, з одного боку, зібрана інформація може бути корисною в майбутньому, а з іншого боку, ми хотіли, щоб опитувані зайвий раз замислилися над перспективами проходження ЗНО.

У наступному пункті анкети ми запитали: хто впливає на Ваше рішення проходити чи не проходити ЗНО?

29 опитаних вибрали варіант «Ваші батьки», 5 - варіант «Вчителі», 141 - «Ніхто». Як бачимо, 80 відсотків респондентів заперечують сторонній вплив, а тих, хто визнає вплив батьків, майже у 6 разів більше за тих, хто рахується з дукою вчителів при визначенні свого ставлення до ЗНО.

На особливо велику самостійність претендують учні шкіл для сліпих - понад 92 відсотки (82 опитаних). Серед учнів шкіл для слабозорих таких значно менше - 68 відсотків (59 опитаних). Натомість вплив своїх батьків вони зазначають у 27 відсотках анкет (24 відповіді).

Звичайно, судити про реальний вплив, спираючись на суб’єктивні твердження учнів, треба дуже обережно, адже є різні форми непрямого впливу, який в інтернатах неодмінно здійснюють педагоги. Але є матеріал для порівняння оцінки цього впливу дітьми зі шкіл для сліпих і для слабозорих, і тут роль батьків старшокласники шкіл для слабозорих висвітлюють досить переконливо, тоді як за оцінками їх однолітків зі шкіл для сліпих вона є незначною.

Одним з пояснень може бути те, що завдяки більшій кількості шкіл для слабозорих ці діти вчаться, зазвичай, ближче до власної домівки, і тому суттєвий вплив їх батьків є цілком природним. Якщо це так, то стає зрозумілою і більша обізнаність учнів шкіл для слабозорих із ЗНО, і краща налаштованість на нього з їхнього боку, адже інтенсивне спілкування з батьками, стурбованими майбутнім своїх дітей, повинно бути вельми інформативним.

У вісімнадцятому пункті анкети ми запитали: як Ви гадаєте, чи варто впровадити у школі тренувальні тестування для підготовки до ЗНО?

На нього ми отримали 124 позитивні відповіді, 24 заперечні та 27 невизначених. Частка позитивних відповідей перевищила 70 відсотків.

Таким чином, переважна частина дітей вважає доцільним введення тренувального тестування незалежно від того, як вони ставляться до ЗНО. Учні розуміють, що відповідні навички можуть їм знадобитися за різних життєвих обставин. Зазначимо, що ця позиція дуже близька до ставлення до тренувального тестування з боку педагогів (67 відсотків схвальних відповідей).

Наступне запитання ми зробили ще більш гострим: Чи потрібно, на Вашу думку, вводити іспити для учнів спеціальних шкіл для дітей з вадами зору?

Тут голоси розділилися майже порівну: «За» висловилися 70 опитаних, «проти» - 65, утрималися - 40. Таким чином, частка позитивних відповідей трохи перевищила частку негативних і дорівнює 40 відсоткам.

Учні шкіл для сліпих більш схвально ставляться до перспективи введення іспитів. Таких виявилося 38 (42 відсотки), тоді як протилежна думка зібрала 33 голоси. Серед учнів шкіл для слабозорих зафіксовано «нічию»: «За» - 32, «Проти» - 32.

Нагадаємо, що і при опитуванні вчителів педагоги шкіл для слабозорих виявили меншу прихильність до введення іспитів, ніж їх колеги зі шкіл для сліпих. Разом з тим відзначимо, що у цьому питанні педагоги, в цілому, більш рішуче налаштовані на введення іспитів, ніж учні. Це цілком зрозуміло, і все ж, як ми бачимо, частка учнів, що усвідомлюють важливість для них екзаменів, досить вагома, і це свідчить про неабияку їх небайдужість щодо свого майбутнього, щодо перспектив отримання вищої освіти.

Двадцятим запитанням ми обрали таке: чи вважаєте Ви, що іспити повинні складати лише ті учні, котрі мають намір вступати до ВНЗ?

Позитивних відповідей ми отримали 79, негативних - 60, невизначених - 36. Отже, частка позитивних відповідей перевищила 45 відсотків і відчутно зросла у порівнянні з попереднім запитанням.

Зауважимо, що це зростання виникло, в основному, за рахунок учнів шкіл для сліпих, які у порівнянні з попереднім запитанням додали 8 позитивних відповідей, а учні шкіл для слабозорих додали лише одну таку відповідь. Таким чином, у цьому питанні різниця на користь схвальних відповідей старшокласниками шкіл для сліпих стала ще помітнішою: частка позитивних відповідей досягла 52 відсотки, тоді як у їх однолітків зі шкіл для слабозорих склала 37 відсотків.

Звичайно, складання іспитів тільки тими, хто планує здобути вищу освіту, можна розглядати як певний компроміс. І саме тому учні ставляться до нього більш позитивно, розуміючи користь від іспитів для подальшого навчання.

Але якщо ми згадаємо, що майже 90 відсотків респондентів бажають здобути вищу освіту, здавання іспитів у школі з виключення перетворюється на правило. навпаки, ті, хто не бажає далі вчитися, можуть звільнятися від іспитів, втрачаючи право на вступ до ВНЗ.

Потім ми запитали про таке: як Ви гадаєте, чи Ви можете скласти гідну конкуренцію своїм зрячим одноліткам при вступі та навчанні у ВНЗ?

На нього ми отримали 90 позитивних відповідей, 27 негативних та 58 невизначених. Частка оптимістичних тверджень становить майже 53 відсотки і значно перевищує частку песимістичних (менше 14 відсотків). Досить значною є частка тих, хто не визначився - 33 відсотки.

Звернемо увагу на високу кореляцію з відповідями педагогів на аналогічне запитання (там ми мали 57 відсотків). Таким чином, тут знаходить підтвердження, що оцінка можливостей гідної конкуренції є суттєво вищою, ніж позитивне ставлення до ЗНО. Залишається повторити висновок про необхідність невідкладних зусиль щодо адаптації ЗНО до можливостей абітурієнтів з вадами зору.

Передостаннє запитання анкети виглядало так: чи вважаєте Ви, що ЗНО може допомогти отримати якісну вищу освіту?

53 опитаних відповіли на нього ствердно, 70 - заперечно, 52 - утрималися. Частка позитивних відповідей виявилася меншою за частку негативних (30 відсотків проти 40).

Оцінки учнями шкіл для сліпих і для слабозорих дуже різняться. Перші з них дали тільки 18 позитивних відповідей, або 20 відсотків. 47 відповідей, або 53 відсотки, були негативними. Другі 35 разів висловилися «За», або у 40 відсотках випадків, причому «Пороти» серед них було подано лише 23 голоси (26 відсотків).

На аналогічне запитання педагоги відповіли дещо більш оптимістично - у 37 відсотках випадків. При цьому серед них також чітко проглядає тенденція до більш прихильного ставлення до ЗНО з боку вчителів шкіл для слабозорих.

Як ми зазначали при аналізі відповідей вчителів, вплив ЗНО на якість освіти, взагалі, можна розглядати тільки в обмеженому контексті. Вибір варіанту відповіді в більшій мірі свідчить про проблеми вибору життєвого шляху, де для учнів шкіл для сліпих, в цілому, є менше альтернатив.

Нарешті, в останньому запитанні ми запропонували визначитися: чому б Ви надали перевагу при вступі до ВНЗ?

Перевагу ЗНО віддали 76 респондентів, іспитам у ВНЗ - 93, не визначилися - 6. Частка прихильників ЗНО дорівнює 42 відсоткам.

Цілком очікувано серед учнів шкіл для сліпих ЗНО вибирають лише 25 опитаних, або 28 відсотків. Серед учнів шкіл для слабозорих ЗНО знайшло підтримку у 51 опитаного, що склало 60 відсотків. Різниця цілком красномовна.

Ці показники добре корелюються з поглядами педагогів. Стосовно шкіл для сліпих, тут симпатії вчителів та учнів практично співпадають, а ось учні шкіл для слабозорих висловилися за ЗНО навіть рішучіше, ніж їх наставники.

Взагалі, порівнюючи відповіді учнів і вчителів, ми помічаємо, що, як правило, для одного і того ж виду шкіл вони є дуже близькими. До речі, це свідчить про значно сильніший вплив педагогів на своїх вихованців, ніж останні готові визнати.

Таким чином, аналіз ставлення учнів шкіл для дітей з вадами зору до ЗНО показує більш позитивну налаштованість до нього учнів шкіл для слабозорих у порівнянні з їх однолітками зі шкіл для сліпих. Це зумовлено такими чинниками: меншою стурбованістю відносно неадаптованості ЗНО; кращою обізнаністю з ЗНО; більш позитивним ставленням до нього з боку вчителів; більш інтенсивним впливом батьків на погляди дітей. В цілому ж поки що можна констатувати досить суперечливе ставлення до ЗНО, і в умовах мінливості законодавства щодо вступу до ВНЗ це ставлення може суттєво змінюватися.

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка