Актуальність. Однією з важливих цілей навчання історії в школі є формування історичного мислення



Скачати 66.42 Kb.
Дата конвертації03.11.2016
Розмір66.42 Kb.
Тема досвіду: «Візуальні джерела як засоби формування інформаційної компетенції на уроках історії (на прикладі історичних карикатур)».
Актуальність. Однією з важливих цілей навчання історії в школі є формування історичного мислення – єдності історичних і методологічних знань, способів розумових дій та установок особистості на їх застосування в пізнанні та осмисленні конкретних історичних фактів, явищ і процесів. Щоб розвивати історичне мислення, необхідно залучати учнів до діяльності, яка потребує застосування принципів та методів історичного пізнання. Не останню роль у формуванні вмінь учнів відіграє інформаційна компетенція – вміння школярів працювати з джерелами історичної інформації: систематизувати, інтерпретувати зміст історичних джерел, критично аналізувати, порівнювати та давати оцінку, виявляти тенденційну інформацію й виявляти причини її необ’єктивності.

Основна ідея досвіду. Формування інформаційної компетенції через розвиток самостійного творчого мислення учнів у роботі з візуальними джерелами як засобами формування інформаційної компетентності школярів (на прикладі історичних карикатур), перетворення історичних джерел з матеріалу для ознайомлення на матеріал для дослідження.

Мета досвіду : 1) навчити учнів використовувати алгоритм роботи з карикатурами як історичним джерелом; 2) сформувати вміння критичного аналізу історичних джерел; 3) використовувати набутий досвід та результати діяльності у навчанні й житті.

Науково-теоретична база. Розвиток умінь знаходити інформацію, аналізувати, інтерпретувати та оцінювати її передбачені в Державному стандарті базової та повної середньої освіти (освітня галузь «Суспільствознавство»), навчальних програмах, інструктивно-методичних листах Міністерства освіти і науки України. Проблемі використання карикатур на уроках історії присвячені публікації, дослідження, рекомендації відомих науковців, дидактів, методистів: О. О. Вагіна, О. А. Горяйнової, Ю. Комарова, П. Мороза, О. В. Фірцева.
Технологія реалізації ідеї досвіду.

Інформаційна компетентність виявляється в умінні технологічно мислити і передбачає наявність аналітичних, проектних, прогностичних умінь в засвоєнні й застосуванні інформації. Для формування даного виду компетенції використовують дві групи методів:

  • робота з текстовими джерелами: текстовий матеріал підручника, документи, уривки художньої літератури.

  • робота з візуальними джерелами: ілюстрації підручника, навчальні картини, твори художнього мистецтва, фотографії, реклама, карикатури, відеосюжети.

Завдання вчителя – обґрунтовано підібрати необхідний тип джерел для окремо взятого етапу уроку, розділу, теми. При цьому слід уникати перевантаження уроку занадто великим різноманіттям текстових та візуальних джерел. Це втомлює учнів та перетворює навчальний процес на шоу, що не несе для учнів жодної користі.

Особливе місце серед візуальних джерел, що використовуються на уроках історії, посідає карикатура.

Карикатура (від італійського caricatura, до caricare – перебільшувати) – зображення, в якому свідомо створюється комічний ефект, один із видів графіки. Зазвичай використовується в якості ілюстрації до злободенних статей у різні історичні епохи.

Не слід вважати використання карикатур новацією в методиці викладання історії. Карикатури використовувались і в радянських підручниках, переважно в курсі всесвітньої історії, та вважались одним з основних засобів унаочнення матеріалу. Не втрачена цінність карикатури і зараз. За останній час значно розширився спектр осіб, подій та явищ, над якими можна жартувати. Використання карикатури певного історичного періоду, створює у школярів емоційний образ епохи, дає привід до роздумів про ту чи іншу подію. Останнім часом в завданнях ЗНО також використовуються питання на аналіз історичних карикатур.

Свого часу О.О. Вагін виділив два типи карикатур:


  • карикатура-ілюстрація, що доповнює розповідь вчителя та не потребує додаткового тлумачення,

  • карикатура-характеристика, що підкреслює окремі риси історичного явища, події.

До такої класифікації слід додати карикатуру-портрет, що розкриває образ історичного діяча з негативного боку. Демонстрація даного типу карикатур має супроводжуватись влучними висловами. Четвертим типом є карикатура-символ, у якій ступінь узагальнення історичного знання наближається до рівня зорового сигналу, емблеми. Пропоную додати й фото-жаби – сатиричні характеристики подій, явищ (персоналії, створені шляхом поєднання різних художніх засобів).

Карикатура – візуальне джерело, засноване на гуморі або іронії. Це надзвичайно виразне візуальне джерело. Цінність карикатури в тому, що вона віддзеркалює настрої людей певної епохи. Але не слід забувати, що використовувати карикатурні зображення перелічених епох слід обережно. Адже учні далекі від уявлень та символів тих часів та гумористичних традицій різних народів. Художник-карикатурист виходить з того, що глядач повністю знайомий із проблемою, якій присвячена його робота. Тому вчитель має або використовувати карикатури із загальновідомими образами, або надавати учням додаткову інформацію для повного розкриття змісту джерела. Це вимагає від учителя додаткової підготовки. Якщо говорити про історичну інтерпретацію, то важливо пам’ятати, що художник-карикатурист рідко буває об’єктивним. Найчастіше у своїй роботі він спирається на певні вже існуючі стереотипи.

При використанні на уроках карикатури як історичного джерела слід дотримуватись ряду правил:


  • висока якість зображення карикатури,

  • відповідність карикатури навчальній темі та проблемі,

  • попередня розробка чіткого алгоритму роботи з джерелом,

  • при необхідності надання учням додаткової інформації для повного аналізу зображення,

  • недоцільно використовувати карикатуру підчас перевірки домашнього завдання, адже часу це займає багато і висвітлює лише невеликий аспект матеріалу краще застосовувати даний вид джерела в процесі вивчення нового матеріалу або на уроках узагальнення;

  • принцип полікльтурності: важливо пам’ятати, що не всі теми в історії можна розглядати за допомогою гумору; слід враховувати національні та релігійні особливості учнівського колективу, аби використання карикатури не образило жодного з учнів (таке правило зараз є надзвичайно актуальним, враховуючи події, що сколихнули Францію та Данію на початку 2015 року).

Для роботи з карикатурами пропоную використовувати наступний алгоритм:

І. Опис карикатури.

ІІ. Інтерпретація.

ІІІ. Аналіз.

Кожен із трьох пунктів містить додатковий перелік запитань, що конкретизують напрям роботи. Наприклад.

Опис карикатури:


  • Опишіть персонажів.

  • За допомогою яких художніх символів створені ці образи?

  • Охарактеризуйте кольорову гамму використану автором. Чи несе вона змістову функцію?

Інтерпретація:

  • Назвіть час та місце створення даної карикатури. Свою відповідь обґрунтуйте.

  • Яка тема висвітлена в даній карикатурі?

  • Чи пізнаєте ви персонажів? Чому ви зробили такий висновок?. Визначте, яку роль відігравали дані персонажі в подіях зображених на малюнку.

  • Чи принижує дана карикатура персонажів зображених на ній?

Аналіз карикатури:

  • Які події стали причиною створення даної карикатури?

  • Яка головна ідея даної карикатури? Що саме вона висміює? (зовнішність політичного діяча, його поведінку, політичне явище чи подію).

  • Яке ваше особисте ставлення до теми, що висвітлена у карикатурі

  • Чи згодні ви з позицією автора в інтерпретації даної події? Свою відповідь обґрунтуйте.

Такий алгоритм не лише «розшифровує карикатуру», але й допомагає детально проаналізувати подію, якій присвячена карикатура. Учням необхідно надати можливість застосувати цей алгоритм кілька разів на заняттях під керівництвом вчителя, перед тим як вони зможуть використовувати його самостійно. Дотримання такого детального алгоритму допоможе виробити в учнів відповідні навички, спостережливість, увагу, що вкрай необхідні при аналізі й інтерпретації карикатур.

Результативність досвіду.

На основі аналізу результатів контрольного оцінювання учнів 10-11-их наведемо таку статистику. При опануванні теми «Провідні держави світу у 20-30-х рр. ХХ ст.» (10 клас) 83 % учні достатньо розкрили питання, при вивченні яких використовувався метод аналізу історичної карикатури, решту питань виконали 46% школярів. В 11 класі при вивченні теми «СРСР 50-90-их рр. ХХ ст.» показник склав 74% та 42% відповідно. Як бачимо, використання методу аналізу історичної карикатури підвищує результативність навчання.



Висновки та рекомендації.

- Історичне мислення на творчому рівні припускає обов’язкове вирішення проблемних пізнавальних завдань, які заохочують учнів до активної розумової діяльності.

- Враховуючі вікові особливості та специфіку програмового матеріалу, рекомендую використовувати метод аналізу історичної карикатури, починаючи з 9-ого класу.

- Робота з історичними карикатурами на уроках історії формує навички дослідницької роботи, критичного мислення, сприяє формуванню основних історичних компетенцій.






База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка