А. Дивертикул сліпої кишки, що утворюється з неї в процесі ембріогенезу



Скачати 368.65 Kb.
Дата конвертації25.06.2020
Розмір368.65 Kb.

  1. Апендикс – це:

А. Дивертикул сліпої кишки, що утворюється з неї в процесі ембріогенезу;
2. Анатомічні особливості апендикса наступні:

В. Відросток відходить від задньо-медіального сегменту купола сліпої кишки в ділянці з’єднання 3 стрічкоподібних утворень та її повздовжніх м’язів – tenia;

D. Апендикс знаходиться інтраперитонеально, має свою брижу, в товщі якої розміщені кровоносні та лімфатичні судини;

Е. Брижейка починається біля основи відростка сліпої кишки та закінчується на його верхівці;

F. В рідкісних випадках у відростка брижа відсутня і тоді кровоносні судини проходять під підвісцеральною очеревиною, що вкриває його.
3. Лімфовідтік червоподібного паростка та його особливості:

В. Лімфа з апендикса відтікає в лімфатичні вузли розміщені в ділянці ілеоцекального кута, а далі в лімфатичні вузли кореня брижі тонкого кишківника;

С. У дівчаток лімфатичні судини проходять в складці очеревини lig.appendico-ovaricum (так звана складка Кладо), що призводить до розповсюдження інфекції з запального відростка на правий ячник та маткову трубу і навпаки;
4.Основні симптоми гострого апендициту у дітей дошкільного та шкільного віку.

А. Біль в животі ниючого та постійного характеру;

В. Виникнення болю в епігастральній ділянці, який згодом переміщується в праву клубову ділянку;

Е. Відсутність апетиту, нудота, одно- дворазова блювота в перші години захворювання

G. Нормальна або субфебрильна температура тіла:

Н. Різниця ректальної та аксілярної температур ˃0,5-1ºС (симптом Ленандера);

К. Невідповідність між ЧСС та температурою тіла.
5. Основні методи проведення диференційної діагностики гострого апендициту та гострого дивертикуліту наступні:

В. Лапароскопія;

С. Лапаротомія;
6. Лікувальна тактика при наявності апендикулярного інфільтрату:

С. Консервативне лікування, що включає в себе антибактеріальну терапію, дезінтоксикаційну терапію, УВЧ на ділянку інфільтрату, гірудотерапію;

D. Проводиться консервативне лікування та планова апендектомія через 2-3 місяці;
7. Основні пальпаторні симптоми гострого апендициту у дітей.

А. Пасивне напруження м’язів передньої черевної стінки в клубовій ділянці справа;

Е. Відштовхування дитиною руки хірурга, що проводить пальпацію живота в правій клубовій ділянці.
8. Больові симптоми, характерні для гострого апендициту наступні:

А. Симптом кашлевого поштовху;

В. Симптом Щоткіна-Блюмберга;

С. Симптом Ровзінга;

E. Симптом Воскресенського;

H. Симптом Сітковського;

I. Симптом Кохера.
9. Макроскопічна характеристика апендикса може бути наступна:

Усі відповіді правильні
10. При відсутності заслінки Герлаха виникає:

С. Поступлення в просвіт відростка кишкового вмісту;
11. Стінка апендикса складається із:

А. Серозного, м’язового, підслизового та слизового шарів;



С. За своєю будовою стінка апендикса майже відповідає будові стінки сліпої кишки, а особливістю підслизового шару апендикса є наявність в ньому великої кількості (від 200 до 600 – в залежності від віку) лімфатичних фолікулів, які можуть поєднуватись між собою, створюючи фолікулярні бляшки;
12. Кровопостачання червоподібного відростка та його особливості.

В. Кровопостачання відростка здійснюється одною гілкою (a. appendicularis) a. ileocolica (що є гілкою a.mesenterica superior);

D. Апендикулярна артерія та її гілки в 60% є кінцевими, не мають анастомозів з іншими артеріальними системами, навіть із сусідніми гілками a. ileocolica;

Е. В 25% людей a. appendicularis, незважаючи на її сліпе закінчення, кровопостачає не тільки червеподібний паросток, але й ділянку купола сліпої кишки, що знаходиться біля основи відростка.
13. Основні симптоми гострого апендициту у дітей ясельного віку.

А. Бурхлива клінічна картина, що виникає на фоні повного здоров’я: дитина стає неспокійна, капризна, відмовляється від їжі, з’являється багаторазова блювота, температура тіла може підвищуватись до 38 - 40ºС;

С. Діти, що раніше активно рухалися, стають в’ялі, бояться рухатися, не встають на ноги. Нерідко спостерігаються дизуричні розлади, може бути рідкий стілець, частота якого наростає. В калі можуть бути патологічні домішки (слиз, прожилки крові). Живіт відстає в акті дихання, піддутий;
14. Основні фізикальні симптоми гострого апендициту у дітей до 3 років.

А. Посилення неспокою та крику дитини при пальпації правої здухвинної ділянки в порівнянні з пальпацією інших ділянок живота;

С. Визначення інфільтрату при проведені ректального дослідження прямої кишки;

D. Визначення пасивного напруження м’язів передньої черевної стінки справа при проведені пальпації живота під час фізіологічного сну.
15. Симптоми лівобічного апендициту обумовлені наступними особливостями:

А. Підвищена рухомість сліпої кишки;

В. Загальна брижа тонкої та товстої кишки;

С. Зворотнім розміщенням органів;
16. Диференційний діагноз гострого апендициту в дітей ясельного віку слід проводити з наступними захворюваннями:

А. Плевропневмонія;

В. Інвагінація;

Е. Ентероколіт;
17. При проведені апендектомії у дітей до 3 років частіше використовують:

А. Лігатурний метод;
18. Який хірургічний доступ при розповсюдженому апендикулярному перитоніті буде адекватним?

D) широкий серединний.
19. Найбільш частою причиною перитоніту у дітей є:

С) гострий апендицит;
20. Який з нижче наведених видів перитоніту відноситься до первинного?

В) диплококовий;
21. В патогенезі перитоніту виділяють наступні синдроми, крім:

С) порушення білкового та ліпідного обміну;
22. Яка послідовність стадій розвитку перитоніту правильна?

С) реактивна, токсична, термінальна;
23. Найбільш інформативний симптом перитоніту при пальпації живота:

D) пасивне напруження мязів черевної стінки;
24. Диплококовий перитоніт найчастіше зустрічається у:

С) дівчаток дошкільного і молодшого шкільного віку;
25. При диплококовому перитоніті зустрічаються наступні симптоми, крім:

Е) порушення менструального циклу.
26. Причинами перитоніту у новонароджених не можуть бути:

Е) фетоплацентарна недостатність.
27. Передопераційна підготовка при розповсюдженому перитоніті проводиться:

D) обов’язково, в усіх випадках.
28. В яких випадках показане дренування черевної порожнини при перитонітах у дітей?

С) при розповсюдженому перитоніті;
29. Найбільш інформативними симптомами перитоніту у новонароджених є:

С) набряк та гіперемія черевної стінки;
30. Передопераційна підготовка при перитоніті не обов’язково повинна включати:

D) імунотерапію.
31. Оберіть найбільш раціональну тактику лікування диплококового перитоніту:

А) лапароскопія, санація черевної порожнини;
32. Найбільш точним методом діагностики перитоніту у новонародженої дитини є:

С) лапароцентез;
33. При диференційній діагностиці первинного перитоніту найбільше спільних симптомів з наступною патологією:

А) гострий апендицит;
34. Характерною ознакою розповсюдженого перитоніту при аускультації живота є:

С) відсутність перистальтичних шумів;
35. До симптомів подразнення очеревини не відноситься:

С) симптом Філатова;
36. При підозрі на перитоніт у дитини правильною тактикою буде:

D) негайна госпіталізація в дитяче хірургічне відділення.
37. У дитини 2 років яка знаходиться на лікуванні в дитячому відділенні з приводу пневмонії різко погіршився стан: дитина неспокійна, виявляється задишка, ЧД 50/хв., пульс 130/хв., при перкусії зміщення органів середостіння вліво справа притуплення перкуторного звуку нижче 5 ребра, вище - з коробковим відтінком, при аускультації дихання різко ослаблене справа. Який попередній діагноз?

Е . Напружений піопневмоторакс справа
38. У дитини 3 років діагностована двобічна вірусно-бактеріальна пневмонія. 4 доби тому стан дитини погіршився. Наросла задишка,блідість шкірних покривів, відмічена фебрильна температура, відмовляється від прийому їжі. Об’єктивно: права половина грудної клітки випинається, міжреберні проміжки згладжені. Перкуторно: справа - тупий звук, дихання не прослуховується. Межі серця зміщені ліворуч. В ЗАК: лейкоцитоз, нейтрофільний зсув, токсична зернистість лейкоцитів. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Бактеріальна деструкція легень, піоторакс справа
39. Дитині 5 років. Перебуває в дитячому хірургічному відділенні у зв’язку з лівобічною бактеріальною деструкцією легень, гнійним плащевидним плевритом.

Стан дитини погіршується, кількість вмісту в плевральній порожнині зростає. Який метод лікування плащевидного плевриту доцільний?



С. Дренування плевральної порожнини за Бюлау
40. У дитини 10 років з двобічною пневмонією стан погіршився. Наросла задишка і блідість шкірних покривів. Відмічається фебрильна температура тіла, дитина відмовляється від їжі. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання, міжреберні проміжки згладжені, перкуторно: праворуч тупий звук, дихання не прослуховується, межі серця зміщені ліворуч. В аналізі крові : лейкоцитоз, нейтрофільний зсув, токсична зернистість лейкоцитів. Який найбільш вірогідний діагноз?

В. Тотальний піоторакс справа
41. Хлопчик 5 років протягом тижня хворіє на гостру вірусну інфекцію, госпіталізований в хірургічне відділення у тяжкому стані за рахунок дихальної недостатності. При аускультації зліва жорстке дихання, справа - не прослуховується. Рентгенологічно справа - зверху просвітлення, знизу від 5 ребра – гомогенне затемнення з рівнем рідини, межистіння не зміщене. Який необхідно поставити попередній діагноз дитині?

В. Гостра деструктивна пневмонія, правосторонній піопневмоторакс
42. У дитини 9 місяців з деструктивною пневмонією стан раптово погіршився: наросла задуха, стала неспокійною, підвищилася температура тіла до 38, 4 C . На рентгенограмі грудної клітки відмічено зліва гомогенне затемнення до 3 ребра , органи середостіння зміщені вправо. Найбільш імовірний діагноз?

А. Лівобічний піоторакс
43. У дитини 3-х років з діагнозом «стрептококова пневмонія» раптово з’явилася задишка. На рентгенограмі правобічний напружений пневмоторакс. Першочерговим заходом буде:

Е. Негайне дренування плевральної порожнини
44. Дитина 3 років лікується в хірургічному відділенні у зв’язку з гострою правобічною деструктивною пневмонією, бульозною формою. Гострі явища вщухають. На контрольній рентгенограмі легень, в проекції правого легеневого поля виявляють тонкостінні утворення від 2 до 3 см в діаметрі, заповненні повітрям. Яка найбільш доцільна тактика лікування дитини у цьому випадку?

А. Продовжити консервативну терапію
45. Дитина 5 років отримує комплексну терапію з приводу двобічної вірусно-бактеріальної пневмонії. На останній рентгенограмі поряд зі зменшенням інфільтрації легеневих полів відмічена поява дрібних порожнин, що містять рідину. Під час їжі дитина закашлялась, стала різко неспокійною, наросла задишка. Об’єктивно : ціаноз слизових оболонок, випинання лівої половини грудної клітки, перкуторно зліва на верхівці легені тимпаніт, від 3 ребра донизу – притуплення, дихання не прослуховується. Межі серця зміщені праворуч. Який найбільш імовірний діагноз? бактер деструкція легень напруж піопневмоторакс зліва

А. Стороннє тіло лівого бронха

46. Дитина 5 років, хворіє на правобічну пневмонію протягом тижня. На фоні лікування стан дитини різко погіршився, зросла задишка. Аускультативно справа дихання не проводиться, різке притуплення перкуторного звуку. На оглядовій рентгенограмі справа тотальне затемнення легеневого поля, зміщення межистіння вліво. Ваш діагноз?



А. Правосторонній пневморотакс
47. Хлопчик 5 років госпіталізований в хірургічне відділення із скаргами на високу температуру тіла, слабкість, кашель, катаральні явища. Стан дитини тяжкий за рахунок дихальної недостатності. При аускультації зліва - жорстке дихання, справа - не прослуховується. В верхніх відділах справа тимпаніт, в нижніх - притуплення. Рентгенологічно справа зверху просвітлення, знизу, від IУ ребра гомогенне затемнення з рівнем рідини. Який діагноз виставити дитині?

А. Гостра деструктивна пневмонія (ГДП), правосторонній піопневмоторакс
48. Дівчинка 4 років знаходиться на лікуванні в реанімаційному відділенні з двобічною полісегментарною пневмонією. Проводиться інтенсивна терапія, постійна санація трахеобронхіального дерева. Стан дитини погіршився, збільшилась дихальна недостатність. При аускультації справа дихання не проводиться, при перкусії притуплення легеневого звуку, зміщення серцевого поштовжу вправо. Про яке ускладнення треба думати?

С. Ателектаз правої легені
49. У дитини 12 років, що знаходиться на лікуванні в реанімаційному відділенні з приводу двобічної пневмонії виник ателектаз правої легені. Який метод лікування оптимальний в даній ситуації?

А. Бронхоскопічна санація
50. Дитина 4 років госпіталізована в дитяче хірургічне відділення з діагнозом: гостра деструктивна пневмонія, правобічний напружений піопневмоторакс. Бронхоплевральна нориця з великою кількістю газу по дренажу та колабуванням легені. Назвіть найбільш оптимальний метод лікування цієї дитини.

Е. Торакоскопія, обтурація бронхоплевральної нориці
51. Дитина 3 років знаходиться на лікуванні в хірургічному відділенні в зв’язку з гострою деструктивною пневмонією, периферичним абсцесом верхньої долі правої легені. На оглядовій рентгенограмі на фоні пневмонічної інфільтрації латерально спостерігається гомогенне затемнення круглої форми 5×6 см в верхній долі правої легені. Який метод лікування найбільш оптимальний для цієї дитини?

D. Пункція та черезшкірне дренування абсцесу за Мональді
52. У дитини 2 років, що лікується з приводу пневмонії, на 8 добу від початку захворювання різко погіршився стан. На рентгенограмі виявлено газ в плевральній порожнині зі зміщенням межистіння в протилежний бік. Тактика чергового хірурга?

Е. Пункція та дренування плевральної порожнини за Бюлау
53. В якому віці у дітей спостерігається швидкий ріст крижово-куприкової тератоми?

С) 8-12 місяців; 1 2 роки
54. З яких зародкових листків розвивається тератома?

D) з усіх листків
55. Найчастіше малігнізація крижово-куприкової тератоми спостерігається у віці:

А) 6-8 місяців;
56. При якій локалізації спостерігається найшвидший ріст гемангіом?

А) на голові;
57. Найчастіша локалізація лімфангіом:

В) щелепно-лицева ділянка;
58. На відміну від неврином та кист середостіння для тератом характерно:

Е) горбкуватість контурів пухлини
59. Яке ускладнення не характерне для лімфангіом?

С) малігнізація;
60. Вкажіть найбільш часту локалізацію тератом у новонароджених.

В) крижово-куприкова ділянка;
61. Які додаткові методи дослідження необхідні в діагностиці гемангіом?

В) загальний аналіз крові;


62. У дитини в ділянці післяопераційного рубця виникло щільне утворення рожевого кольору, розмірами 2,5 см в діаметрі. Найімовірніше це:

С) келоїд;
63. Показання до термінового лікування тератоми:

В) підозра на малігнізацію;
64. Для діагностики крижово-куприкової тератоми немає потреби проводити:

Е) гастрофіброскопію.
65. Рентгенологічні ознаки крижово-куприкової тератоми:

В) наявність кісткових та вапняних включень;
66. Найбільш характерні проблеми, які викликають гемангіоми у дітей:

D) косметичний дефект;
67. Найбільш радикальний метод лікування гемангіом:

А) хірургічний;
68. Який з методів лікування лімфангіом найбільш ефективний?

D) хірургічний;
69. Ознаки первинно-злоякісної тератоми:

С) швидкий ріст пухлини;
70. Які основні клінічні ознаки капілярної гемангіоми у дітей?

А) пухлина має чіткі контури, міняє забарвлення при натисканні;
71. У дитини є рухоме утворення в ділянці надбрівної дуги розміром 2 см в діаметрі, покрите незміненою шкірою. Найімовірніше це:

С) дермоїдна киста;
72. Назвіть найбільш імовірне ускладнення пігментного невуса у дитини.

В) малігнізація;
73. Назвіть найбільш ранні симптоми пухлини Вільмса у дітей:

В) загальне нездужання, нудота, підвищення температури тіла, зниження ваги;

С) мікро- чи макрогематурія;

артеріальна гіпертензія
74. Найефективніший рентгенологічний метод дослідження для встановлення діагнозу пухлини Вільмса:

С) екскреторна урографія на фоні пневмоперитонеуму;
75. На якій стадії пухлини Вільмса з’ являються лімфогенні метастази?

С) 3;
76. Який метод хірургічного лікування пухлини Вільмса на І стадії правильний?

С) розширена трансперитонеальна нефректомія;
77. Улюбленою локалізацією нейробластоми є:

D) заочеревинний простір.
78. Який метод лікування завжди ефективний при нейробластомі?

В) променева терапія;
79. Для тератобластоми крижово-куприкової ділянки не характерно:

А) кистозна консистенція;
80. Ознаки первинно-злоякісної тератоми:

С) швидкий ріст пухлини;
81. Макрогематурія характерна для:

С) пухлини Вільмса;
82. На якій стадії пухлини Вільмса з’ являються гематогенні метастази?

D) 4 ;5
83. Назвіть характерні симптоми пухлини Вільмса при огляді дитини.

В) щільна, нерухома, горбиста пухлина в черевній порожнині;
84. Яка локалізація рабдоміосаркоми у дітей характерна?

D) грудна клітка;
85. З якою пухлиною найчастіше необхідно диференціювати нефробластому?

D) нейробластома;
86. Для якої пухлини характерне зміщення нирки донизу на екскреторній урограмі?

В) нейробластома;
87. До найбільш характерних локалізацій лімфосаркоми не відноситься:

Е) паренхіматозні органи.
88. Найбільш точним методом діагностики лімфосаркоми є:

D) видалення конгломерату лімфовузлів з біопсією.
89. Постійний симптом при зовнішньо-печінковій портальній гіпертензії:

D. Спленомегалія;
90. В комплекс гемостатичних заходів при синдромі портальної гіпертензії входить все, крім:

D. Зондування шлунку;

G. Довенне введення 0,05% прозерину;

H. Інфузійна терапія;
91. Показання до термінового встановлення зонда Блекмора в роздутому стані:

С. Падіння АТ нижче вікової норми;

E. Неефективність консервативної терапії.
92. Причини надпечінкової форми портальної гіпертензії:

E. Захворювання серця з недостатністю його правих відділів;

F. Синдром Бадда-Кіарі.
93. Оптимальний вік для накладання сплено-ренального анастомозу:

Е. Визначається не віком.
94. В дитини 5 років після акту дефекації виявлено свіжу кров на поверхні калових мас. Можлива причина кровотечі:

А. Поліп прямої кишки;



В. Геморой;
95. Характерні ознаки синдрому Пейтц-Ієгерса:

В. Наявність пігментних плям на обличчі, губах, слизовій рота;



С. Сегментарний поліпоз кишківника;

D. Рецидивуюча інвагінація;
96. Можливою причиною кровотечі із стравоходу може бути:

В. Грижа стравохідного отвору діафрагми; (синдром меллорі вейса шл стравохідний рефлюкс)

D. Дивертикул стравоходу;

G. Шлунково-стравохідний рефлюкс.
97. До групи соматичних захворювань, при яких виникають кровотечі з ШКТ відносяться:

В. Геморагічний діатез;

С. Гострі лейкемічні та алейкемічні процеси;

D. Дизентерія;

Е. Гострий та підгострий гепатит;

F. Обмінний ретикульоз;

G. Сепсис.
98. До групи пограничних захворювань, при яких виникають кровотечі з ШКТ відносяться:

А. Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки;

С. Синдром Шерешевського-Тернера;

D. Тромбоцитопенічна пурпура;

F. Коагулопатія новонароджених;

G. Термінальний ілеїт;

I. Черевний тиф.
99. Найчастішою причиною синдрому портальної гіпертензії у дітей є:

В. Тромбоз ворітної вени і її гілок;

С. Вроджений стеноз ворітної вени чи її гілок;
100. Кривава блювота у дитини старшої 3 років звичайно пов’язана з :

В. Носовою кровотечею;

E. Варикозним поширенням вен стравоходу;
101. Ворітна вена формується шляхом злиття наступних вен:

В. Селезінкової вени;

С. Верхньої брижової вени;

D. Нижньої брижової вени;
102. Гемороїдальні сплетіння прямої кишки входять до басейну:

С. Верхнє та середнє сплетення впадає в басейн нижньої брижової вени;

D. Нижнє сплетення впадає в басейн нижньої порожнистої вени;
103. Пупкова вена найчастіше впадає в:

D. Основний стовбур ворітної вени;
104. Основними методами діагностики дивертикула Меккеля у дітей є:

В. Радіоізотопне сканування із введенням радіоактивного технеція;

С. Діагностична лапароскопія;

E. Діагностична лапаротомія;
105. Калові маси у вигляді «малинового желе» найчастіше характерні для:

В. Синдрому Пейтц-Ієгерса;

С. Інвагінації кишківника;
106. До групи хірургічних захворювань, при яких може виникати кровотеча з ШКТ відносяться:

С. Інвагінація кишківника;

D. Езофагеальна та параезофагеальна грижі;

Е. Подвоєння кишки;(шерш тернера)

F. Синдром Пейтц-Ієгерса;

G. Новоутворення ШКТ;
107. Основними методами діагностики поліпів прямої кишки є:

А. Пальцеве ректальне дослідження;

В. Огляд прямої кишки за допомогою ректального дзеркала;

С. Ректороманоскопія;
108. Кровотеча з дивертикула Меккеля зумовлена:

А. Наявністю дистопованих клітин слизової шлунка, рідше підшлункової залози чи 12-палої кишки;
109. До механічної кишкової непрохідності відноситься:

А. Інвагінація кишківника;

С. Обтураційна кишкова непрохідність;

D. Странгуляційна кишкова непрохідність;

F. Обтурація просвіту кишки клубком аскарид;

G. Злукова кишкова непрохідність.
110. Рання післяопераційна злукова кишкова непрохідність виникає:

С. Виникає на протязі 1 місяця після оперативного втручання;
111. В дітей до року з інвагінацією кишківника наявні наступні симптоми, крім :

А. Симптом піскового годинника;

Е. Виражені ознаки інтоксикації, починаючи з перших годин захворювання;
112. Допустимі межі консервативної тактики при ранній злуковій післяопераційній кишковій непрохідності наступні:

С. 12-24 години від початку захворювання;
113. Стимуляція кишківника при післяопераційній непрохідності здійснюється за допомогою:

D. Сифонна клізма через 30-40 хвилин після стимуляції;
114. У дитини странгуляційна непрохідність. Необхідно:

В. Лапароскопія після короткочасної передопераційної підготовки;

F. Операція після короткочасної передопераційної підготовки до 3 годин.
115. У дитини 10 років на 5 добу після операції клінічна картина ранньої злукової непрохідності кишківника. Необхідно провести:

С. Дати випити барій, провести консервативні заходи;

E. Оглядову рентгенограму органів черевної порожнини.
116. У дитини віком 8 місяців періодичний неспокій, плач, багаторазова блювота. Per rectum – рясна кровотеча. Давність захворювання 12 годин. Діагноз:

С. Інвагінація кишківника;
117. Показання для термінової діагностичної лапароскопії:

Е. Все перелічене.
118. У дитини 7 років клінічна картина пізньої злукової післяопераційної кишкової непрохідності. ЦВТ- 0. Ваша тактика:

E. Операція після передопераційної підготовки;
119. До динамічної кишкової непрохідності відноситься:

В. Спастична кишкова непрохідність;

E. Паралітична кишкова непрохідність;
120. Пізня післяопераційна злукова кишкова непрохідність виникає:

Е. Виникає після 1 місяця, що минув після оперативного втручання;
121. Основними методами діагностики інвагінації є:

С. Ультрасонографія;

Д. Пневмоіригографія;
122. Терміни консервативної терапії пізньої злукової післяопераційної кишкової непрохідності:.

В. 3-6 годин;
123. У хворого, неодноразово оперованого з приводу злукової непрохідності кишечника, під час операції виявлено виражений злуковий процес. Ваша тактика:

D. Розділення злук, шинування кишечника на зонді;
124. Назвіть термін можливого консервативного розправлення інвагінату кишківника у дітей до року:

С. 20-24 години;12-18 годин
125. У дитини віком 6 місяців раптово з’явились переймоподібні болі в животі, блювота. Відмічається затримка стільця. При ректальному дослідженні виявлено кров. Ваш діагноз:

E. Інвагінація кишківника.
126. Найчастіше гостра кишечна інвагінація зустрічається у дітей віком:

D. 4-10 місяців;
127. Диференційний діагноз інвагінації кишківника в дітей ясельного віку слід проводити з наступними захворюваннями:

А. Спастичний коліт;

В. Гострий апендицит;

Е. Ентероколіт;

F. Гельмінтозом;
128. При типових формах інвагінації після дефекації найхарактернішим є наявність:

С. Кров’янистої желеподібної маси;
129. У дитини 9 років з`явився біль у верхній третині правої гомілки, підвищилась температура тіла до 39º С, дитина не може стати на ногу. В анамнезі: мав травму гомілки та переніс ангіну. Яке захворювання ви можете запідозрити?

В. Гострий гематогенний остеомієліт
130. Після раніше перенесеного гнійного отиту однорічного хлопчика раптово почали турбувати болі у верхній третині лівого стегна, підвищилась температура до 39º С. Об`активно: припухлість стегна у верхній третині та згладженість пахової складки. Кінцівка знаходиться у напівзігнутому положенні. Активні й пасивні рухи неможливі через різкі болі. Який найбільш імовірний діагноз?

D. Гострий гематогенний остеомієліт
131. Дитина 12 років хворіє 2 доби. Скаржиться на гіпертермію, біль у нижній третині правого стегна та в колінному суглобі. В анамнезі – отримала травму 3 доби тому. При дослідженні помірне підвищення локальної температури, незначна інфільтрація м`яких тканин. При перкусії цієї ділянки локальний біль посилюється. Попередній діагноз: гострий гематогенний остеомієліт нижньої третини правого стегна. Чим зумовлений біль за умов остеомієліту в перші дні захворювання?

Е. Підвищенням внутрішньокісткового тиску
132. Двомісячна дитина госпіталізована у хірургічне відділення з температурою 38,5 ºС. При огляді виявлено набряк, гіперемію та відсутність рухів у ділянці лівого плечового суглоба. У анамнезі – омфаліт, псевдофурункульоз. Який найбільш імовірний діагноз?

Е. Метаепіфізарний остеомієліт
133. Хлопчика 13 років почали турбувати болі у верхній третині лівого стегна, підвищилась температура тіла до 39º С. Була відмічена припухлість стегна у верхній третині та згладженість пахової складки. Кінцівка у напівзігнутому положенні. Активні та пасивні рухи неможливі через різкі болі. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Гострий гематогенний остеомієліт
134. У відділенні знаходиться дитина 26 днів з діагнозом: пупковий сепсис. Під час обходу звернули увагу на наявність набряку правого плеча. Відсутність активних рухів у плечовому суглобі. Звисання правої кисті. Мати відзначає погіршення стану дитини за останню добу, підвищення температури тіла до 38,8 º С. Попередній діагноз?

А. Гострий гематогенний остеомієліт
135. У клініку дитячої хірургії доставлено хлопчика 12 років зі скаргами на наявність двох фістул у нижній третині лівого стегна, підвищення температури тіла, загальну слабкість. Хворий 6 місяців тому переніс гострий гематогенний остеомієліт лівої стегнової кістки. На рентгенограмі лівого стегна – тотальний секвестр 12 х 3см. Попередній діагноз?

Е. Вторинний хронічний остеомієліт
136. Який метод дозволяє провести ранню діагностику гострого гематогенного остеомієліту у дитини?

D. Пункція кістки з манометрією
137. З яким захворюванням немає потреби диференціювати гострий гематогенний остеомієліт?

В. Лейкоз
138. Уклініку дитячої хірургії доставлено хлопчика 10 років зі скаргами на наявність фістули у нижній третині правого стена, підвищення температури тіла, загальну слабкість. Хворий 8 міс. тому переніс гострий гематогенний остеомієліт правої стегнової кістки. На рентгенограмі правого стегна: секвестр стегнової кістки розмірами 1.5х3 см. Яка тактика ведення хворого?

В. Оперативне втручання в період ремісії
139. Для якого захворювання характерна дизурія?

C) сечокам’яна хвороба;
140. При якій локалізації конктемента виникає найбільша загроза повного блокування нирки?

C) камінь сечоводу;
141. Який метод дослідження є найбільш інформативним у діагностиці каменя сечового міхура?

D) цистоскопія;
142. Згідно з кристалізаційною теорією формального генезу нефролітіазу утворення каменів є наслідком:

C) порушення колоїдного стану сечі;
143. Які з нижчеперечислених видів каменів не відносяться до неорганічних?

A) цистеінові;
144. Корткочасна макрогематурія після фізичного навантаження є симптомом при каменях в:

D) сечовому міхурі;
145. Анурія може виникати, якщо конкременти містяться в:

C) в обидвох сечоводах;

D) сечівнику;
146. Пневмоурографію застосовують для діагностики у випадку:

A) відсутності функції ушкодженої нирки;
147. Дистанційну ударно-хвилоьову літотрипсію можна можна проводити у дитини лише за умови:

D) повної прохідності сечових шляхів;
148. Для підтримання цілісності епітелію сечових шляхів потрібно призначити:

C) підвищені дози вітамінів А і С;
149. Найбільш характерним симптомом позаочеревинного розризу сечового міхура є:

A) гематурія, дизурія, паравезикальна гематома;
150. Абсолютним показом для термінової операції при травмі нирки є:

C) наростаюча припухлість в зоні попереку;
151. Назвіть ранній симптом ушкодження сечоводу:

C) одноразова гематурія;
152. Який метод дослідження є найінформативнішим при гострій травмі нирок?

D) екскреторна урографія;
153. Найхарактернішою ознакою для травматичних ушкоджень нирок є:

D) гематурія, біляниркова гематома, шок;
154. Назвіть основний чинник, який зумовлює розвиток посттравматичної нефрогенної гіпертензії:

A) вторинне зморщування нирки;
155. Найвірогідніший метод встановленя діагнозу ушкодження сечоводу:

C) екскреторна урографія;
156. При якому захворюванні, що спричиняє гостру затримку сечі, катетеризація протипоказана:

D) розрив уретри;
157. Основним методом діагностки при травмах сечового міхура у дітей є:

D) цистографія;
158. Який метод дослідження протипоказаний при розриві сечоводу?

D) катетеризація сечового міхура;
159. Вміст гемоглобіну у новонароджених в нормі:

G. 180-190г/л.
160. Поєднаною травмою вважається:

Е. Пошкодження внутрішніх органів у двох або більше порожнинах чи пошкодження втрутрішніх органів і опорно-рухового апарату.
161. Найінформативніший об’єм досліджень для оцінки стану хворого з важкою травмою:

В. Вимірювання ЦВТ, погодинного діурезу, оцінка кольору та температури шкірних покривів;
162. На протязі якого часу лікарю необхідно визначити стан хворого та надати ефективну екстрену допомогу при важких порушеннях дихання:

D. 3-4 хвилини.
163. Екстрена допомога при наявності травматичного шоку включає:

С. Тимчасова зупинка кровотечі, забезпечення адекватного дихання (прийом Шоффара), знеболення, транспортна іммобілізація, зігрівання постраждалого;

D. При наявності зовнішньої кровотечі її зупинка, забезпечення прохідності дихальних шляхів, введення знеболюючих препаратів, імобілізація та зігрівання потерпілого.
164. Після відновлення серцевої діяльності хворий залишається в коматозному стані. Яке лікування необхідно проводити:

В. Гіпотермія, кортикостероїдна терапія;

E. Проводиться штучна вентиляція легень, введення альбуміну та антигіпоксантів;
165. В нормі у дітей об’єм погодинного діурезу становить:

С. 5-20 мл;
166. Прояви ІІ ступеня шоку:

D. Стан хворого середньої важкості. Чітко виражена загальмованість. Шкіра бліда, холодна, може бути липкий піт. МТ 90-75 мм рт.ст. Пульс 110-130 уд./хв., нерівний, слабкого наповнення та напруження. Дихання поверхневе, тахіпноє.
167. Що слід робити при пораненні серця?

D. Негайно розпочати загальне знечулення і операцію, не чекаючи виведення дитини з термінального стану, проводячи одночасно інфузійну, патогенетичну та симптоматичну терапію;
168. Назвіть симптоми струсу головного мозку:

А. Короткочасна втрата свідомості, блювота в перші години після травми, ретроградна амнезія;
169. Термін «політравма» включає такі види ушкоджень:

В. Множинні, поєднані і комбіновані ушкодження;
170. До множинних травм належать:

С. Пошкодження двох і більше органів в одній порожнині;
171. Комбіноване ушкодження це:

Е. Ушкодження, що зумовлене дією різних травматичних агентів (механічних, термічних, радіаційних і т.д.).
172. Виберіть опис еректильної фази травматичного шоку:

В. Визначається рухове і мовне збудження, нерізко виражена реакція на біль. Шкірні покриви та видимі слизові гіперемовані, рідше бліді, тахіпноє, пульс нормальний або сповільнений, задовільного наповнення та напруги. АТ нормальний або дещо підвищений. Вона триває декілька хвилин і швидко переходить у торпідну фазу;
173. Виберіть опис торпідної фази травматичного шоку:

С. Спостерігається загальна загальмованість потерпілого. Свідомість збережена. Спостерігається психічне гноблення, відсутнє або байдуже відношення до навколишнього оточення. Обличчя бліде із загостреними рисами. Температура тіла знижена, шкіра холодна, іноді вкрита липким потом. Подих поверхневий. Пульс прискорений, слабкого наповнення і напруження. Максимальний, мінімальний і пульсовий тиски знижені. Підшкірні вени спалі. Є спрага, іноді блювота, олігурія.
174. Прояви І ступеня шоку:

D. Стан хворого середньої важкості. Свідомість ясна. Пульс 90-100 уд./хв., задовільного наповнення. Максимальний тиск 95-100 мм рт.ст. чи трохи вище. Температура тіла нормальна.
175. Для негайної терапії зупинки серця необхідно корегувати:

С. Метаболічний ацидоз;
176. Прояви ІІІ ступеня шоку:

D. Стан важкий. Різко виражена загальмованість. Температура тіла знижена. МТ 65 мм рт.ст. (критичний рівень 65 мм рт.ст.). Пульс 120-160 уд./хв., ниткоподібний, дуже слабкого наповнення, на периферії може не відмічатися.
177. До клінічних ознак зупинки серця, які можна визначити без спеціальних досліджень, відносяться:

E. Зупинка дихання, зміна кольору шкірних покривів, відсутність пульсу на сонній артерії, розширення зіниць.
178. Нормальні цифри центрального венозного тиску:

С. 40-80 мм вод.ст.;
179. Що необхідно робити при пораненні серця?

С. Негайно почати загальне знеболення і операцію, не чекаючи виведення дитини з термінального стану, проводячи одночасно інфузійну патогенетичну та симптоматичну терапію;
180. Метод лікування напруженого пневмотораксу:

С. Дренування плевральної порожнини по Бюлау;

Е. Дренування плевральної порожнини з пасивною аспірацією;
181. При наявності гемотораксу пункція та дренування плевральної порожнини проводиться в:

Е. VI-VII міжребір’ї по задній аксілярній лінії.
182. Якому методу бужування віддають перевагу при «свіжому» опіку стравоходу (5-8 днів)?

А. Сліпому;

С. Прямому через езофагоскоп;
183. Метод лікування парціального пневмотораксу:

В. Плевральна пункція;
184. Для синдрому Зіверта-Картагенера не характерне:

E. Звичайне розташування серця;
185. На оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки відмічається тотальне затемнення лівої плевральної порожнини зі зміщенням органів середостіння вліво. Ваш діагноз:

E. Ателектаз лівої легені;
186. Пункція перикарду проводиться:

D. В центрі кута між мечеподібним паростком та реберною дугою, на 2 см всередину до лівого соска молочної залози;
187. Які аускультативні дані визначаються на боці ураження при напруженому пневмотораксі?

Е. Дихання різко ослаблене.
188. Клінічні ознаки гострого пневмотораксу:

D. Виражений больовий синдром з ознаками шоку;
189. При наявності пневмотораксу пункція та дренування плевральної порожнини проводиться в:

А. ІІ-ІІІ міжребір’ї по середньо-ключичній лінії;
190. Метод лікування напруженого гемопневмотораксу:

А. Плевральна пункція;

D. Дренування плевральної порожнини по Бюлау;
191. На оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки відмічається тотальне затемнення лівої плевральної порожнини із зміщенням органів середостіння вправо. Ваш діагноз:

А. Тотальний лівобічний гемоторакс;
192. На оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки визначається горизонтальний рівень рідини на боці колабованої легені із зміщенням середостіння в протилежний бік. Ваш діагноз:

В. Напружений гемопневмоторакс;
193. Чим проводити промивання шлунку, якщо дитина випила оцтову есенцію і відразу поступила в стаціонар?

B. Лужним розчином;

F. Розчином соди.
194. Чим проводити промивання шлунку, якщо дитина випила ковток їдкого лугу?

А. Підкисленим розчином;

F. Амінокапроновою кислотою.
195. Ендоскопічна картина опіку стравоходу наступна:

A. І ступінь – гіперемія та набряк слизової;

B. ІІ ступінь – гіперемія, набряк та окремі ділянки фібринозних нашарувань слизової;

F. ІІІ ступінь – набряк слизової, циркулярні фібринозні нашарування та окремі ділянки некрозу слизової стравоходу.
196. Метод лікування простого пневмотораксу:

B. Плевральна пункція;

D. Дренування плевральної порожнини з пасивною аспірацією;

F. Дренування плевральної порожнини по Бюлау.
197. У хворої дитини важкий стан, виражені ознаки дихальної недостатності, дзвінкий голос, періодично чути симптом «оплеску». Визначіть локалізацію стороннього тіла:

E. Балотуюче стороннє тіло трахеї;
198. Стан дитини дуже важкий. Виражена дихальна недостатність. Втяжіння поступливих місць грудної клітки. На рентгенограмі підвищена прозорість обох легень. Ваш діагноз:

D. Фіксоване стороннє тіло трахеї;
199. Розрізняють такі анатомічні локалізації гострих парапроктитів:

F. Все перечислене вірно.
200. Які фази виділяють в протіканні гнійного раневого процесу?

A. Фаза запалення, в яку входять 2 періоди – судинних змін та очищення рани;

C. Фаза репарації – утворення та дозрівання грануляційної тканини;

E. Фаза епітелізації та реорганізації рубця;

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка