7 рограв? черги запевняють, що в Україні фінансо­вої починає все більше орієнтуватися на •людей, але фінансові установи првг-шчімізуватт свої ризики. Тож почали ак



Сторінка2/6
Дата конвертації14.12.2016
Розмір1.05 Mb.
1   2   3   4   5   6

СУЧАСНА ЕКОНОМІЧНА ТА ЮРИДИЧНА ОСВІТА ПРЕСТИЖНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

Україна, 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26 E-mail: book@nam.kicv.ua тел./факс 288-94-98, 280-80-56
_ Математика для економістів. Основи елементарної 1 математики. - К.: НАУ, 1999. - 240 с. Ціна беЗ Щ доставки — 7 гри.

1 Автори: В. В. Барковський, Н. В. Барковська.

і Посібник містить основні поняття, методи та І формули математики середньої школи, які необхід-1 Ні для засвоєння багатьох дисциплін вищих еконо-1 мічних навчальних закладів, коледжів. І Посібник призначений для абітурієнтів та сту-дентів-першокурсників, він може бути корисним усім бажаючим систематизувати свої знання з ос нов елементарної математики, а також для прове дення пропедевтичних занять з елементарної мате матики у вищих навчальних закладах та коледжах.




L.V. Shirinian

FINANCIAL RELIABILITY AND FINANCIAL STABILITY OF INSURERS

The article studies the issues of the finan­cial reliability and financial stability of the insurance companies. The author provides original definitions of the notions financial stability» and ^financial reliability». The main factors of influence upon the insurer's activity indices are systematized.

Keywords: financial stability; paying capacity; liquidity; factors of influence; reliability of an insurer.
Л.В. Шірінян

ФІНАНСОВА НАДІЙНІСТЬ І ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ СТРАХОВИКІВ

У статті досліджено фінансову на­дійність і фінансову стійкість страхових компаній. Надано власне визначення по­нять «фінансова стійкість», «фінансова надійність». Систематизовано основні чинники впливу на показники діяльності страховика.

Ключові слова: фінансова стійкість, пла­тоспроможність, ліквідність, чинники впливу, надійність страховика.

Табл. 1. Рис, 1. Літ. 18.
Постановка проблеми. Об'єктивна потреба у страховому захисті великою мірою визначається ризиковою ситуацією. Особливістю сучасного етапу роз­витку суспільства є той факт, що ризикова ситуація стає одним з найважливі­ших його чинників. Ризикові ситуації формуються під впливом природних явищ, науково-технолоґічної революції, розвитку економіки, зносу устатку­вання, соціально-економічної нестабільності суспільства. Так, за останні де­сять років збитки від природних катастроф у світовому масштабі зросли у 9 ра­зів і зараз становлять 150 млрд. дол. США за рік. Загальний обсяг збитків за ос­танні десять років — 676 млрд. дол. США. За прогнозами до 2050 р. збиток від природних катастроф очікується на рівні 300 млрд. дол. США на рік [9]. За та­ких умов захист суспільства неможливий без допомоги страхування.

Ринкова трансформація економіки України зумовлює появу багатьох страхових компаній, підвищення ролі страхової діяльності, удосконалення методології оцінки результатів діяльності страхових компаній, серед яких най­важливіше місце посідає фінансова надійність.



Невирішена раніше частина загальної проблеми. У радянський період проб­лема забезпечення фінансової надійності страховика не вивчалася належним чином. У більшості випадків об'єктом дослідження були питання фінансової стійкості не окремого страховика, а лише страхових операцій.

У сучасних умовах ринкових відносин підвищуються вимоги до фінансо­вої надійності страхової компанії. Тому пріоритетним стає не тільки облік гро­шових потоків компанії, а й комплексне дослідження її фінансово-економіч­ного стану, фінансової надійності та фінансової стійкості.

В Україні майже немає комплексних спеціальних досліджень, присвяче­них проблемам фінансової надійності страхової компанії та методам її підви­щення. Часто автори застосовують дефініції «фінансова стійкість» і «фінансо-


АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №9(75), 2007

©Л.В. Шірінян, 2007

ва надійність», фактично не розмежовуючи ці неадекватні за економічним змістом поняття. Тому аналіз фінансової надійності та фінансової стійкості страхових компаній стає актуальним питанням дослідження.

Метою статті є наукове обґрунтування теоретичних засад фінансової на­дійності страхових компаній України в сучасних умовах. Реалізація поставле­ної мети передбачає:

  • дослідження економічної сутності понять «фінансова стійкість» і «фі­нансова надійність» страховика;

  • систематизацію чинників, які впливають на фінансову стійкість страхо­вих компаній.

Основні результати дослідження.

1. Фінансова стійкість. Платоспроможність. Ліквідність. Чинники впливу.

Термін «фінансова стійкість» походить з англійської мови (financial stability) і перекладається як фінансова стабільність або фінансова стійкість. В еконо­мічній літературі терміни «фінансова надійність» і «фінансова стійкість» ото­тожнюються. Можна констатувати суб'єктивність поглядів авторів і відсут­ність загальноприйнятого підходу до понять «фінансова надійність» і «фінан­сова стійкість». Дослідження автора показали, що названі поняття вживають­ся у різних значеннях [18]. Так, фінансова стійкість трактується як синонім фі­нансового стану або як максимальна адаптація кількості і якості фінансових ресурсів страховика до середовища, в якому існує компанія. Перше значення (фінансового стану) свідчить про високу фінансову стійкість, низьку фінансо­ву стійкість, нестійкість тому, що еквівалентно визначенню значень показни­ків діяльності. При цьому фінансова стійкість фактично розглядається як си­нонім платоспроможності і ліквідності. Таке ототожнення понять не є корект­ним. Щодо другого значення (адаптація), фінансова стійкість не може бути ототожнена з поняттям платоспроможності, вона стає незалежною від плато­спроможності характеристикою поведінки системи в умовах змінних чинші-ків. Така позиція простежується у працях О. Бахмут [1], А.В. Графова |2|, В.Я. Кожинова [5], М.Я. Коробова [6], С.В. Науменкової [7], Н.С. Тарасенко [12], СІ. Терещенко [14], О.А. Шевчук [16].

Інші автори розглядають фінансову надійність і стійкість як платоснри можність у часі, постійне балансування, перевищення доходів над витратами або як постійне в часі співвідношення між залученим і власним капіталом | ,1, 15]. Із позицій ризик-менеджменту таке питання деякими авторами визначені' як питання фінансової безпеки [4].

Окреслене питання також досліджують у контексті діагностики бань рутства підприємств. Дослідники І.А. Долгалев [10], В.А. Парена [10], О, Іг рещенко [13] пропонують моделі, які дають можливість порівнювати фактичЯ значення показників фінансового стану підприємства з їхніми норматиііиими значеннями або використовують методики, які дають змогу з достатнім ріиигм достовірності прогнозувати ймовірність банкрутства підприємства. У reoplj і практиці такий аналіз називають також дискримінантним (факторним) аналізом. Найбільш відомими і поширеними моделями такого аналізу с / Mil дель Е. Альтмана (1968, США), моделі В. Вівера (1966, США), К. БсермиїІ (1976, Німеччина), система П. Вайбеля (1973, Швейцарія).

У праці авторського колективу під керівництвом С.С. Осадця стверджує­ться, що: «фінансова надійність страховика - це його здатність виконати стра­хові зобов'язання, прийняті за договорами страхування і перестрахування в разі, впливу несприятливих чинників. Тому стійка фінансова надійність стра­хових операцій дає можливість страховикові виконати всі зобов'язання за будь-яких несприятливих обставин» [11]. У наведеному визначенні не врахо­вуються види діяльності страховика, які не пов'язані зі страхуванням. Тому вважаємо за доцільне визначати фінансову надійність страховика з урахуван­ням фінансової та інвестиційної видів діяльності.

Таким чином, наведені розробки авторів не дають можливості отримати повну картину щодо поведінки страхової компанії в умовах змінного ринково­го середовища. В економічній літературі до цього часу немає чіткого й адек­ватного визначення понять фінансової надійності та стійкості.

Для подальшого дослідження необхідно ввести кількісні характеристики на основі чинників впливу і показників діяльності страховика з метою форму­лювання понять фінансової стійкості та фінансової надійності.

В економічній літературі виділяють чинники (як причину) і показники діяльності (як результат якості або наслідок діяльності) [6; 8]. Чинники є ру­шійними силами, умовами, причинами, які визначають той чи інший показ­ник. Розрізняють внутрішні (якими може управляти сама компанія) і зовнішні (які диктуються ззовні і вплив яких компанія вимушена враховувати в процесі своєї діяльності) чинники. Такий розподіл багато в чому умовний, оскільки один і той же чинник у різних умовах може бути як внутрішнім, так і зовніш­нім. Будь-який показник діяльності компанії є результатом взаємодії відразу декількох чинників і характеризує фінансово-економічний стан компанії.

На підставі проведеного аналізу ми з'ясували, що проблема шляхів забез­печення фінансової стійкості страхової компанії є багатофакторним завдан­ням і вимагає комплексної оцінки. У праці [17] автор за власною методикою дослідив основні чинники фінансового стану страхової компанії, які суттєво впливають на фінансову стійкість. Вперше виконано систематизацію чинни­ків і здійснено упорядкування за можливістю управління ними (табл. 1).


Змішані

кон юнктура ринку

інфляція, час, трива-лість звітного періоду



Таблиця 1. Поділ чинників фінансової стійкості страховика на групи за можливістю управління

Зовнішні



статутний фонд його роз-мір, структура і склад
Внутрішні


страхові резерви



система перестрахування

рівень залучення страхо­вої організації в інвести­ційну діяльність
склад і структура витрат, стратегія
компанії щодо витрат

якість стр^іхоюго_портфеля_



мобільність компанії

гарантійні фонди страховика, участь
у централізованих резервних фондах
і добровільних фондах страхових га-
рантій

оптимальна структура страхової організації

іпратегія страхової організації щодо
ч і істото прибутку

маркетингова політика і менеджмент


імрахової компанії


АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №9(75), 2007

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №9(75), 2007

Спробуємо окреслити математичний апарат аналізу фінансової стійкості. Скористаємося умовно-геометричним описом станів і процесів економічної системи (у нашому випадку — страхової компанії). Розглянемо фінансовий стан страхової компанії за допомогою залежності показника діяльності стра­ховика (К) від чинника впливу (г|): на одній осі (далі вісь абсцис) ми визначи­мо чинник г|, на іншій осі (далі вісь ординат) ми покажемо значення показни­ка К. Наприклад, чинником може бути інфляція (табл. 1), яка коливається в межах від 1% до 10%. Показником /Сможе бути, наприклад, показник рента­бельності страхових операцій, який визначається як відношення чистого при­бутку до страхових премій. За таких умов можна розглядати фінансову стій­кість за допомогою функції К(г\) навколо певних значень г| обраного чинника, де змінним параметром є величина чинника ті (інфляції), а значенням функції є показник діяльності /С (рентабельність страхових операцій).

Як відомо, кожному показнику може відповідати нормативне значення. Тому критерієм «задовільності» (вигідності) фінансового стану вважатимемо випадок рівності показника К нормативному значенню. Задовільними будемо вважати стани, якщо К> нормативного значення, а незадовільними ті, які від­повідають умові К < нормативного значення.

На нашу думку, фінансова стійкість страхової компанії — це її здатність покращувати або не погіршувати значення своїх показників діяльності за змі­ни чинників. Отже, фінансовий стан буде стійким, якщо компанія може по­кращувати або не погіршувати значення своїх показників діяльності за зміни чинників (рис. 1: стан 1 відповідає нестійкому фінансовому стану, стани 2 і З характеризують фінансову стійкість; пунктир - нормативне значення). Тому для фінансово стійкої компанії (в результаті системи адекватного реагування), стан компанії та відповідний показник К повинен відновитися або покращи­тися (що і є по суті стійкістю).

к І 1

чинник Л


Рис. 1. Схематичне зображення різних видів показника діяльності страховика (К) від чинника впливу (її) на прикладі залежності рентабельності страхових операцій від величини інфляції

Проведений аналіз свідчить, що графічно стійкий фінансовий стан пови­нен характеризуватися увігнутою залежністю К від значення чинника т| (тобто з мінімумом) навколо вихідного стану; нестійкий фінансовий стан — опуклою

з

залежністю К від значення чинника ті (тобто з максимумом) навколо вихідно­го стану (рис. І).



На нашу думку, потрібно також чітко розрізняти ліквідність, платоспро­можність, фінансову стійкість і фінансову надійність. Зважаючи на це, ліквід­ність — це здатність підприємства розрахуватися за невідкладними зобов'язан­нями, яка є частковим проявом платоспроможності. Платоспроможність — це здатність страхової компанії розрахуватися за всіма зобов'язаннями (як страховими, так і не страховими) у будь-який момент часу.

Як свідчить проведене дослідження, фінансова стійкість не може бути ототожнена з поняттям платоспроможності. На практиці трапляються випад­ки, коли страхова кцмпанія є неплатоспроможною, але фінансово стійкою щодо змін зовнішнього середовища (наприклад, стійко працює за низьких по­казників діяльності аналогічно до стану 3 на рис. І) і навпаки, є платоспро­можною, але фінансово не стійкою (бути не стійкою за високих показників діяльності аналогічно до стану 1 на рис. 1).

2. Надійність страховика. Попередній аналіз свідчить, що фінансова стій­кість як стан і фінансова стійкість як максимальна адаптація страховика до змінного середовища поодинці не дають повної картини фінансово-економіч­ного стану компанії. На нашу думку, фінансова стійкість страховика і плато­спроможність є частковими виявами фінансової надійності страхової компа­нії. Тому наведені вище загальні визначення платоспроможності, фінансової стійкості слід узагальнити у поняття фінансової надійності, що дасть змогу поглибити аналіз фінансово-економічного стану страховика.

З урахуванням ролі, цілей і стратегії на ринку фінансову надійність страхо­вої компанії необхідно трактувати як стан фінансових ресурсів, за якого стра­ховик: по-перше, здатний своєчасно виконувати всі взяті зобов'язання про­тягом всього терміну дії укладених договорів (тобто бути платоспроможним), по-друге, мати задовільні показники діяльності > нормативного значення), по-третє, сприятливо реагувати на зміну зовнішніх і внутрішніх чинників фінансового стану (тобто бути фінансово стійким).

Таким чином, фінансова стійкість є необхідною умовою фінансової на­дійності страхової компанії. Так, стан 2 на рис. 1 буде надійним, а інші — нена­дійні. Тобто для фінансової надійності повинні виконуватися відразу три умо­ви: умова задовільності показників діяльності страховика, умова платоспро­можності та умова стійкості фінансового стану страхової компанії.

Висновки. Представлений аналіз розкриває нові підходи до проблеми ви­значення фінансової надійності та стійкості і є спробою гармонізації дослід­ження стану економічної системи з аналізом стійкості в природничих науках. Аналіз засвідчив, що поняття «фінансова стійкість» як стан і «фінансова стій­кість» як максимальна адаптація страховика до середовища, в якому він існує, «платоспроможність» і «ліквідність» поодинці не дають повної картини фі-нансово-економічного стану компанії в умовах змінного ринкового середови­ща. Тому в роботі виведено узагальнене поняття, а саме поняття фінансової надійності страхової компанії.

Отже, розв'язання проблеми забезпечення фінансової стійкості і надій­ності страхової компанії є багатофакторним завданням. Уперше систематизо-


АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №9(75), 2007

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІКИ №9(75), 200 7




" і.іч;іЛЬНИ-

" uyi, може и -.ші урить , ціну, в то-



ім.шнч МОЖЄ ► V ДІЯЛЬНІСТЬ

і них ИОТреб ішхом укла-



і нічними ЧИ

Ці- -дале-Функцій.

зтимеш, * '■>■


і в разі
їдку. Прі
є, що не^
тись із ні •
■рекваліо)
юний виї
собі дор# '
Хотілося
: бороть1 '
-іням неї :' "*'("

на виро М її сіають не

позитиві ..і.ч.іи|), a roc-

it ПуДИН

і/ТЧГ^1 ■■> ч '' 'Імм.піий ви-



'»-tJtV іЦічці|||»|

ШШ І»»<;

ьцмимн V !



■І -іч.ннчуі імлі на вирі-■т*л будинку, дає зда-

цщ Скипим і1|>ИМІЩЄНЬ.

майже іду обслу-Ба штанці

іїни наді"" -дай показ-

иною 14 ,ИІ и|'і' "ікіи. Звичайно, [вох дітв і щМмит мешканців інваї ІиІЙіИЙ 11' і| іидок, але чи зідпусткі в* ,м уДилося виріши-ілістю II ЙІі і'« .том а Украї цо вихої '"іиіпмініумт просуває іітей, ма "<*ііім.іі ()( пку трш Й нідсоїкіц житла з за коле >*■ "і" г»1»'1" як 85 від-4кален) мниіі приватизовано тачі час * н ""І" У чому ж річ'

повідно иіи - відсутність



р'ю? С ии-м" імЛоти. У цьому я жінка, і ■»*»•"• ижрема, за міс-й в сні, (#01"ивнннн. На пропо-іни зап "*,,lt М|"! об'єднання в ■иіту почула: «Ми не вна жі#->*• кін! й що це дасть-, держак »*> •ишлів сусідніх бу-окилаа

ювив а про це першому



ння до Щ міністра житлово-сить m "'"> юсподарства Г. jtbo л| ИМ*ла, що він буде :ідки q '' a>w- закон про об' нськоп «-міпиііасників багато інядої будинку діє з 2001 мостеї М'июрій Михайлович ння тог 'нмііупався. «Подібне, оцтво її впровадженні багато хто, на жаль, робив помилки. Наприклад, вирішувати питання реформуван­ня доручали ЖЕКу, а він, щоб не втратити шматок хліба, повертав справу так, що нібито, створивши кондомініум, люди взагалі зали­шаться без комунальних послуг. Тобто потрібна допомога в проце­сі становлення об'єднання. До ре­чі, це стало одним із головних зав­дань створеної в Дніпропетровську Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. Однак такий підхід далеко не скрізь.

Та повернімося до причин, які гальмують створення ОСББ. У ба­гатьох випадках — це жахливий стан будинку. У таких помешканнях люди мають намір перейти на са­моврядування після капітального ремонту будівлі. Було ж обіцяно, що перший післяприватизаційний ремонт буде проведено за держав­ний рахунок. Нинішній уряд уперше за роки незалежності виділив кош­ти на ремонт житлового фонду. В бюджеті цього року передбачено 50 мли грн на реалізацію ком­плексної реконструкції кварталів застарілого житла, 300 млн — на ремонт і реконструкцію теплових мереж і котелень, 50 млн — на ка­пітальну модернізацію ліфтів. дійо­ві стимули для створення об'єд­нань співвласників багатоквартир­них будинків передбачені й проек­том нового Житлового кодексу. Це, зокрема, безкоштовне передаван­ня у власність або використання об'єднаннями землі, на якій розта­шований будинок, першочергова допомога в фінансуванні заходів із енергозбереження, звільнення від сплати за державну реєстрацію об'єднання, пріоритетне фінансу­вання першого капітального ре­монту згідно із зобов'язаннями ко­лишнього власника.



Людмила ШЕРШЕЛЬ, Укрінформ

собі фінансовими піраміда­ми: гроші від клієнтів зби­рають, а коли настає стра-ховий випадок, відшкоду­вання не виплачують — та­кого невтішного висновку дійшли експерти, які вивча­ють цей сегмент ринку по­слуг. Причин тому кілька.

«Не помічають» відвертих порушень

Майже тридцять народних де­путатів Верховної Ради четвертого скликання були певною мірою Ін­тегровані в цей вид бізнесу. З їх­ньої «легкої» руки в Україні 40 ви­дів страхування є обов'язковими (на порядок більше, ніж у цивілізо­ваному світі). Виконавча влада в особі Державної комісії з регулю­вання ринку фінансових послуг (Держфінпослуг) щороку «про­їдає», за висловом генерального директора Асоціації страхувальни­ків України (АСУ) Леоніда Хоріна, 15,6 мільйона гривень, нібито за­хищаючи споживачів фінансових послуг. Насправді ця структура лобіює інтереси страхових компа­ній (це було помітно, скажімо, під час ухвалення Закону «Про обо­в'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власни­ків наземних транспортних засо­бів», відомого під скороченою на­звою «автоцивілка»), приховує і спотворює статистичну інформа­цію, відбувається відписками або й ігнорує скарги споживачів.

Яскравим прикладом тому мо­же бути ситуація навколо компанії «Мілленіум», яка займається страхуванням вагітності й пологів, допускаючи численні порушення законодавства, наголошує пан Хорін. А Держфінпослуг нічого та­кого не виявив. Більше того, на­віть «не помітив», що «Мілленіум» установила тарифи, які в сім разів перевищують нормативи, запро­ваджені зазначеною комісією. Як наслідок, кожен клієнт компанії переплачує їй майже півтори ти­сячі гривень. В угоді «Мілленіуму» не вказано жодних зобов'язань, які компанія має перед клієнтами, зафіксовано лише, скільки остан­ні мусять заплатити. Це порушен­ня ст. 16 Закону України «Про страхування». АСУ відправило з цього приводу листа особисто мі­ністрові охорони здоров'я, вка­завши на ознаки системних пору­шень в сфері страхування вагітно­сті і пологів, на те, що в ній про­глядаються корупційні схеми, але звернення виявилося безрезуль­татним. Аналогічні послання було адресовано в прокуратуру Шев­ченківського району столиці, про­куратуру Києва, Генеральну про­куратуру — результат той самий.

Непривабливо в конфліктах між споживачами страхових послуг і відповідними компаніями виглядає й судова влада. Лише один при­клад: Шевченківський районний суд Києва не визнав застраховану пенсіонерку споживачем страхо­вих послуг, чим суттєво ускладнив її захист. Ще одна клієнтка страхо­вої компанії нині змушена шукати захисту своїх інтересів у Європей­ському суді з прав людини.



Пасажирка, під якою зламалася

полиия в потязі, не змогла одержати компенсацію

Нині ми — на порозі обов'язко­вого медичного страхування. Що­року в Україні зростає ринок доб­ровільного медичного страхуван­ня. Це відбувається переважно за рахунок підприємств з іноземним капіталом, які запозичили таке правило в своїх закордонних офі­сах. Великі міжнародні корпорації, котрі працюють в Україні, майже стовідсотково страхують своїх працівників. Однак із отриманням відшкодування існують значні проблеми, зазначає керівник юри­дичного департаменту Всеукраїн­ської ради захисту прав та безпе­ки пацієнтів Людмила Солоп. За­страховані особи в очі не бачили того договору, не знають про те, що мають звертатися до певного кола медичних закладів, а коли на­став страховий випадок,— до страхового агента. У свою чергу страхові агенти часто обіцяють певний обсяг майбутньої допомо­ги відповідно до коштів, які платив клієнт, а договори того обсягу не віддзеркалюють, тобто йдеться про звичайне шахрайство.

Зафіксовані також випадки не зовсім добровільного медичного страхування. Звичайно, чимало компаній намагається надати клієн­тові повний об'єм допомоги, однак є й інші приклади. Так, у потязі під пасажиркою зламалася полиця, во­на отримала травми. Однак у поїзді немає ні лікаря, ні можливості це зафіксувати, відтак пацієнтка не змогла зробити рентгенівський зні­мок, отримати медичну допомогу. За правилами пацієнт зобов'язаний негайно повідомити страхового агента про те, що стався такий ви­падок, однак довелося чекати до найближчої зупинки. Коли потяг ту­ди прибув, була третя година ночі, а о такій порі знайти медсестру на вокзалі можна лише у великому місті. Тож пацієнтка звернулася до лікарні через кілька днів.

Коли треба було подавати до­кументи до страхової компанії, потерпілій зауважили, що вона звернулася не до тієї лікарні, а рентгенівський знімок було зроб­лено лише через чотири дні, тож не виключена можливість, що жінка отримала травму, коли вже залишила потяг. На думку пані Солоп, потрібно цивілізувати страховий ринок. Певні законо­давчі акти начебто його регулю­ють, але в них закладено багато можливостей для страхувальни­ків вийти сухими з води в кон­кретних ситуаціях. Отримати від­шкодування клієнтові складно, особливо коли йдеться про ме­дичний випадок. Страхувальники заявляють: останнє слово — за комісією, і направляють клієнта до певних медичних закладів. За­кономірне запитання: чи об'єктив­ною є їхня оцінка?



Рейтинг — проти шахраїв

Асоціація «Укріеплоелектро-централь», яка захищає інтереси понад ста тисяч працівників галузі в усіх областях України, придума­ла спосіб змусити страхові компа­нії працювати чесно й відповідаль­но. До цього її підштовхнули чис­ленні випадки невиплат належно­го відшкодування (до слова, ця га­лузь є найбільш страховоємною, адже виробництво там є вибухо- і пожежонебезпечним, характери­зується високим різнем травма­тизму). Було вирішено створити рейтинг страхових компаній (нині їх в Україні майже півтисячі). Розі­слали їм замовні листи, продуб­льовані електронною поштою, з проханням надати ширшу інфор­мацію про себе. 50 тих послань повернулися — компанії змінили адресу; зо два десятки страху­вальників не вдалося знайти, а люди ж довіряють їм гроші, споді­ваючись на допомогу в разі біди. Запропонований рейтинг (він роз­міщений на сайті зазначеної асо­ціації) засновано на відкритості. Тобто компанія має надати потен­ційним клієнтам можливість дізна­тися з відкритих джерел про її структуру, філії, прізвище керівни­ка і його заступників, який в неї статутний фонд, які кошти залуче­но протягом попереднього року, скільки страхових випадків виник­ло за цей час і по скількох з них виплачено відшкодування. Врахо­вано також рівень довіри клієнтів, котрі мають можливість висловити свою думку на тому ж сайті. Ско­риставшись такою інформацією, люди зроблять свідомий і зваже­ний вибір. Рейтинг «дошкуляє» ба­гатьом страховим компаніям, тож можна зробити висновок: такий ринковий метод боротьби з шах­раями від страхування, попри свою простоту, виявився ефектив­ним, наголошує виконавчий ди­ректор Асоціації Григорій Лисен­ко. Його творці, підбадьорені успі­хом, порадують споживачів ще й списком, як вони їх називають, проблемних страхових компаній (тих, з ким мати справу ризикова­но). Сама ж «Укртеплоелектро-централь» обиратиме страхові компанії на тендері, участь у якому буде безкоштовною.

Як убезпечити себе від прикро­щів у контактах зі страхувальника­ми? Експерти радять клієнтам уважно читати страхові угоди. Ін­коли їх складають так, що в разі порушення прав клієнта неможли­во звернутися ані до суду, ані до прокуратури, тому що жоден юрист не може зрозуміти, про що там ідеться, що саме обіцяють. Часто дрібним шрифтом написа­но таке, що цілковито нівелює зміст викладеного звичайним шрифтом. Треба не приховувати своїх проблем, якщо вони виник­ли, а звертатися в пресу, писати на форуми порталів асоціацій, котрі захищають права спожива­чів. Головне ж, не віддавати свої кревні шахраям.

Надія БАРДБАШ


ДЕРЖАВА ТА ЕКОНОМІКА

УДК 658 (477)

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка