7 рограв? черги запевняють, що в Україні фінансо­вої починає все більше орієнтуватися на •людей, але фінансові установи првг-шчімізуватт свої ризики. Тож почали ак



Сторінка1/6
Дата конвертації14.12.2016
Розмір1.05 Mb.
  1   2   3   4   5   6


П'ятниця, 15 лютого 2008 року (7^



РОГРАВ?

черги запевняють, що в Україні фінансо­вої починає все більше орієнтуватися на •людей, але фінансові установи првг-шчімізуватт свої ризики. Тож почали ак-в кзасмодіяти банки і страхові компанії пе-и у сфері кредитування. Це потребу* від уобки нових, ефективніших технологій та ктів діяльності, а від регуляторів фінан-т ринку (Державної комісії з регулювання фінансових послуг, Державної комісії з ш паперів та фондового ринку, Нацбанку) -г "іоходів до нагляду за фінустановами.



(м^*- ^^^^

Тд* абзаци ра'шть еЮОІШІК

4 бум споживчого -.іьня. Якщо п'ять *у банки видавали і '0єдиті8 фізичним то нині понад 30%. эоосли суми непо-і кредитів, у тому г*з те, що спожива­чко отримували і достовірну інфор-ко сукупний розмір зобов'язань перед ю чергу, ризик ■о-ечня кредитів по­зами може при-в банківських ризи--евиконання зо-~еред вкладника-

клієнта, який має, скажімо, чотири нафтобази, 28 АЗС і за кредит дає в заставу це майно, банк змушує страхуватися в компанії, котра не значиться І в пер­шій сотні. Але вона акре­дитована в цьому банку. До речі, у 2006 році 20 страхових компаній, то­рік — 17 були вилучені з Державного реєстру і по­збавлені ліцензій. Серед них й такі, котрі співпрацю­вали з банками, тобто відповідали їхнім акредита­ційним умовам І зуміли зі-брати завдяки співпраці з банками за два-три квар­тали кілька сотень мільйо­нів страхових премій. До речі, Закон «Про банки І банківську діяльність' за­бороняє банкам вимагати від своїх клієнтів придбан­ня банківських товарів і по­слуг від спорідненої чи по­в'язаної з ними особи, як обов'язкової умови надан­ня послуги.

У Держфінпослуг немає механізмів регуляторного впливу на таку «нав'язливу» поведінку банків. Ця комісія лише аналізує, наскільки поширеним стає явище взаємодії банків і страхових компаній у межах фінансо­вих груп. На думку її фахів, ців, такі тенденції розвиеа тимугься надалі, а роль фі нансових конгломератів по-силюватиметься. На це слід реагувати — встановити на гляд за фінансовими уста новами на консолідованій основі разом із Нацбанком, Для цього треба буде внес­ти зміни не тільки до згада ного закону, а й до Закон «Про фінансові послуги».

Деякі експерти пропону­ють визначити єдиного ре­гулятора фінансового рин ку, як, приміром, відокрем лений від Центрального банку в Англії. Однак у тій країні говорять, що таке но вовведення посприяло по ширенню американської Іпотечної кризи в Англії.

У Держфінпослуг, як за значив на засіданні «кругло го столу» під назвою «Взае* модія банків і страхових ком­паній на ринках іпотечного та споживчого кредитування. її керівник Валерій Альошин, прагнуть, аби всі страхові компанії були гідними для співпраці з усіма банками. Комісія підвищуватиме ви­моги до страхових компаній,

"епер на роздрібному ринку кредитування працю­ють не лише банки. Від Держфінпослуг щодо цього отримали ліцензії 11 фінан­сових компаній, які теж на­лагоджують співпрацю зі страховими компаніями й намагаються супроводжу­вати свою діяльність певни­ми сателітними страховими продуктами.



Залучили мільйони, видали дкяя/

Свою діяльність у пози-чальній сфері активізують й кредитні спілки (КС), Нага­даємо, що вони були визна­ні Верховною Радою у 2000 році, коли був ухвалений закон щодо їхньої діяльно­сті, й у 2006-му, коли уряд затвердив Концепцію роз­витку кредитної кооперації. Очевидно, зазначають екс­перти Держфінпослуг, що КС входитимуть у систему взаємодії зі страховими компаніями. Нині кредитні спілки об'єднані у дві асоці­ації Одна з них створює систему гарантування депо­зитів через страхову діяль­ність (страховий продукт). У Одеському І Харківському регіонах позичальники че­рез КС отримують послуги страхових компаній.

Держфінпослуг відстежуе ці тенденції, аби вносити відповідні корективи до лі­цензійних умов діяльності кредитних спілок, адже деякі з них удаються до незакон­них фінансових маніпуляцій. У звітах до Держфінпоспуг зазначають, що залучили депозитів на кілька мільйо­нів, а видали кредитів на кілька тисяч, тож у регулято­ра виникає слушне запитан­ня: як вони працюють?

Виявляється, за простою схемою. Допомагають де­яким банкам не дотримува­тись вимог НБУ I перейти до м'якших нормативів резер­вування, коли кількість де­позитів фізичних осіб на­ближається до 50%. Саме тоді банк створює сателітну кредитну спілку, яка залу­чає кошти своїх членів на депозити, а потім розміщує ці ресурси у фінустанові.

Учасники фінансового ринку вважають, що зусилля регуляторних органів і само­регулюючих організацій про­фесійних учасників грошово-кредитного та страхового

ринків мають бути зосере­джені на створенні сприятли­вих законодавчих умов, упровадженні відповідних стандартів діяльності й ефективних механізмів за­хисту інтересів споживачів фінансових послуг. Треба законодавчо врегулювати питання взаємодії банків і страхових компаній шляхом внесення змін І доповнень до базових законів. Варто також уніфікувати регуляторні ви­моги до рівня капіталізації банківських установ І страхо­виків для мінімізації систем­них «прихованих» ризиків.

Необхідно розробити спе­ціальні вимоги до страхових продуктів, що реалізуються за участю банків з урахуван­ням величини ризиків, розмі­ру покриття і періоду страху­вання. Під час визначення нормативів резервування банківських коштів під кре­дитні операції враховувати ризики, забезпечені страхо­вим покриттям. Слід упрова­дити ефективні механізми за­хисту інтересів споживачів послуг банківського страху­вання шляхом захисту конфі­денційна інформації та забо­рони нав'язування супутніх послуг і афільоваких струк­тур, Передбачити відпові­дальність страхових компаній та банків перед своїми клієн­тами за повне розкриття ін­формації щодо продуктів бан­ківського страхування та їх­ньої реальної вартості. Забез­печити при укладенні кредит­них угод право вибору пози­чальниками страхових про­дуктів і страхових компаній. Якщо цей вибір регулюється кредитором, він має врахову­вати при визначенні ефектив­ної кредитної ставки, що під­лягає оприлюдненню, стра­хові платежі, передбачені кредитною угодою.

Для мінімізації ризиків ді­яльності фінансових уста­нов слід реформувати ри­нок державних цінних папе­рів, перетворивши його з механізму фінансування урядових потреб на інстру­мент ефективної регулятор­ної політики, шляхом прин­ципової зміни ідеології* дер­жавних запозичень, прове­дення активних операцій на відкритому ринку, випуску спеціальних видів паперів для Інвестування коштів страхових резервів (пенсій­них фондів.



Олена КОСВНКО

хову компанію чекають не­абиякі проблеми. Зараз по­лісна збитковість прихована для багатьох страховиків, бо завелика динаміка зростання доходів, у тому числі завдяки співпраці з банками. Тобто зростання доходів випере­джає удвічі-утричі попередні періоди і страхова компанія може легко оплачувати нови­ми грішми старі збитки, на­віть знаючи, що збитковість може перевищити 100%. Це нагадує фінансову піраміду. Позаторік обсяги автокреди-тування сягнули 3,74 млрд дол., торік — 6,2, прогноз на нинішній рік — 8,68 млрд дол. (у Роси менше). Лише за перше півріччя минулого ро­ку кількість договорів авто­страхування дорівнювала 78% у портфелях страхових компаній, але автокредитами користується лише 2% насе­лення і 2% знає про нього. Поки за незаможності наших співгромадян резервів зрос­тання в сфері автокредиту-вання немає. В страхових портфелях його обсяг змен­шуватиметься, стверджують аналітики, тож фінансова пі­раміда може впасти. Тому вимогливість до компаній, які діють на цьому ринку, має бути особливою.

Представники Держфін­послуг мають намір відкори-гувати певні норми щодо лі­цензійних умов із обов'язко­вого страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транс­портних засобів. Страхови­ки повинні мати надійну систему врегулювання стра­хових випадків. Лише такі компанії матимуть право працювати на всій території країни, в тому числі в кон­такті з банками. Вимоги Держфінпослуг зорієнтовані на те, щоб максимально за­хистити споживача страхо­вих послуг, зокрема й клієн­та банківської системи. Ли-

зростає рівень ьм-я кредитів. Зок-і по точного креди-слід обов'язково ' майно, що зна-> заставі, життя ,-»*ка. До речі, з ба­нтах, у тому числі с-анії, Італії, стра-тя позичальника >ся банківською к суттєва мінімі-■а неповернення ових кредитів В гоків). Це дає не-охід банкам, ^"ься майно, що ■тчся в лізинг, авто к більш ніж поло -ок, проданих фі еобам, була не ли итована, а й за і <оли у 2005 ро компанії отрима І страхових премій, - 21, то лише за ( місяців — : часто пози * ларжаться на те.

* нав'язали їжакову компанію ■вв'язані, компанії «а_тодовують збит ™акових випадках, автострахуванні, * вд нього до 90% премій. Скар-томадяни і на % -а незрозумілість В Англії, сандартний по­дування від усіх і^свить три абза-* — п'ять сторі-"ід час настання "ппадків банки і сланії об'єднують

0 проти власних

1 такі випадки, матоспроможного

■ки Афганістан ьну Азію пізнс



ше через надійність страхо­вої' компанії можна гарантуй зати, ще паптнесстаг. з бан­ком буде ефективним.

Навійну стриножили АМК?
зокрема, до нормативів до-статносгі капіталу, його лік­відності, систем управління, якості активів, страхових ре­зервів. Ці норми закладено в проект нового закону «Про страхування*.

Новими

' грішми

за старі збитки

Упродовж останніх років одним Із локомотивів страхо­вого ринку є аетострахуван-ня. Причому завдяки банків­ському кредитуванню воно дає значну частку страхових премій (в середньому 20%, тобто 20 грн Із кожних 100 грн). Страховики ж запевня­ють, що автострахування — найзбитковіший вид. Його вважають вдалим, коли полі­сні збитки не перевищують 70% (гроші страхова компа­нія взяла, а збитки будуть пізніше), 30% вистачає для ведення справи. Якщо збит­ковий показник автостраху-понад 70%, то на стра-



На жаль, останнім часом деякі страховики, викорис­товуючи механізм співпраці З банком, підвищили свої тарифи. Тут важлива роль належить Анти монопольно­му комітету (АМК). До речі, коли цей комітет виявить, що банк співпрацює лише з однією-двома страховими компаніями, акредитувавши їх велику кількість, то може започаткувати справу про зловживання монопольним становищем, антиконку-рентні погоджені дії. Одначе комітет для цього має зі­брати велику кількість ін­формації, документів. Нині учасники фінансового ринку захищені від його органів, особливо на стадії, коли ко мітет приймає розпоря дження про початок розгля ду справи. Саме тоді учас ники фінансового ринку мо жуть оскаржити його у суді, такі приклади вже є. Тож, на жаль, Анти монопольний ко мітет швидко не може ре­агувати на змовницькі дії банків і страховиків.

Доцільно, вважають екс­перти, створити офіційний рейтинг страхових компаній у Держфінпослуг (за при­кладом НБУ, який має рей­тинг банків), аби акредита­цію у банках могли отрима­ти страхові компанії, що за­ймають у ньому високі по­зиції. Таким чином, відсіка­тимуться «кишенькові», схемні компанії.

У свою чергу, «нерідні- для банків страхові компанії скар­жаться на те, що надто важко отримати у банків акредита­цію на співпрацю. Деякі фі-нустанови навіть- вимагають покласти на депозит 3-5 млн дол., Інші — розшифрувати дебіторську заборгованість по всій фірмі за минулі роки. Або представити список ак­ціонерів І акціонерів тих ак­ціонерів, або залучити певну кількість клієнтів, тобто вису­вають вимоги, котрі не мож­не виконати. За співпраці банки вимагають від страхо­вих компаній сплати суттєвих агентських винагород (що­найменше 30%). До речі, при підвищенні агентських стра­ховики змушені підвищувати свої тарифи, аби покрити збитки. При цьому банки сприймають страхові компа­нії як «молодших братів», кот­рим можна диктувати умови співпраці, приміром, пропо­нувати підвищити страхові тарифи на тлі зниження від­соткової ставки за кредит, щоб краще виглядати перед клієнтом. Хоча така співпра­ця їм украй потрібна, адже страхові компанії' страхують банківські ризики.

і рік був успішним у ДІ-£*сслвйського банку ре-" * -а розвитку а Україні. іь<ЇіЛе,шим фінансовим

НАШ ІНВЕСТОР - ЕБРР

Спільно з провідними україн­ськими банками запровадженої



ЛЮДИНА І ПРАЦЯ № 7/2007 Соціальна політика: пріоритети

ЛЮДИНА І ПРАЦЯ № 7/2007 Соціальна політика: пріоритети


СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ — В ІНТЕРЕСАХ ГРОМАДЯН

Становлення України як суверенної держави супроводжується здійснен­ням масштабних суспільно-економічних реформ. Торкнулися зміни й соціаль­ного страхування, адже саме воно має передбачати усі можливі обставини, за яких людина не може заробляти собі на прожиття працею і на допомогу повинна прийти держава.

Про історію та перспективи розвитку системи соцстраху розповідає ди­ректор Департаменту політики державного соціального страхування Мін­праці України Тарас АНТОНЕНКО;

ПОЛІТИЧНА СТАБІЛЬНІСТЬ — ОСНОВА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

Україну відвідав з офіційним візитом Федеральний Міністр соціального за­безпечення та захисту прав споживачів Республіки Австрія Ервін БУХІНГЕР.

У рамках візиту з ним зустрівся Міністр праці та соціально/політики Ми­хайло ПАПІЄВ.

— Першим кроком до створення на­ціональної законодавчої бази у цій сфе­рі стала схвалена Верховною Радою Ук­раїни в грудні 1993-го Концепція соці­ального забезпечення населення, що врахувала перехід до ринкової економі­ки, оскільки існуючі механізми системи соціального захисту вичерпали себе й обумовили негативні тенденції: зростан­ня заборгованості по виплатах, випадки нецільового використання страхових коштів тощо.

Рамковий закон — Основи законо­давства про загальнообов'язкове дер­жавне соціальне страхування — Вер­ховна Рада схвалила в 1998 році. А зго­дом і низку профільних законів, які зак­лали фундамент страхової системи, що відповідає вимогам Європейського ко­дексу соціального забезпечення, кон­венціям та рекомендаціям МОП.

Так, у 2001 р. було запроваджено три види загальнообов'язкового державно­го страхування — на випадок безробіт­тя, у зв'язку з тимчасовою втратою пра­цездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, від не­щасного випадку на виробництві та профзахворювання. А з січня 2004-го почав діяти Закон "Про загальноо­бов'язкове державне пенсійне страху­вання".

Для формування коштів страхових фондів визначено кілька джерел: внес­ки страхувальників-роботодавців і зас­трахованих осіб (крім Фонду соціально­го страхування від нещасних випадків, до якого внески сплачують лише робо­тодавці та добровільно застраховані); бюджетні асигнування; фінансові сан­кції за порушення порядку сплати внес­ків та використання коштів і адміністра­тивні штрафи, накладені на посадових осіб та громадян за такі порушення; прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів фондів; благодійні внес­ки тощо. Кошти цільових страхових фондів не включаються до складу Дер­жавного бюджету України.

З переходом до ринкових відносин необхідним стало залучення працівни­ків до наповнення фондів соціального страхування, що дає їм можливість впливати на рівень свого соціального захисту в разі настання страхових ви­падків.

А відкритість у роботі фондів забез­печується тристоронньою участю в уп­равлінні ними представників держави, роботодавців і профспілок.

Сказане, зокрема, підтверджується закладеними в основу соціального страхування від безробіття принципа­ми. Так, розмір допомоги тут безпосе­редньо залежить від сплачених праців­ником внесків та його страхового стажу.

Демонструють можливість впливу з боку працюючого на процеси розподілу коштів і норми Закону "Про загальноо­бов'язкове державне соціальне страху­вання від нещасного випадку на вироб­ництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Так, постраждалому (його довіреній особі) гарантується участь у розсліду­ванні страхового випадку.

Вагомими є зміни і у страхуванні з тимчасової втрати працездатності, де перейшли від галузевого принципу уп­равління до регіонального: якщо раніше ці функції забезпечував загальнодер­жавний Фонд соцстраху та профспілки, то нині на місцях її провадять виконавчі дирекції.

Запровадження системи соціального страхування — одне з головних здобут­ків десятирічної діяльності Мінпраці. Це відіграло позитивну роль у підвищенні рівня соціального захисту громадян у разі повної, часткової та тимчасової втрати працездатності, втрати годуваль­ника, безробіття з незалежних від них обставин, а також старості.

Тепер своєчасно та в повному обсязі забезпечуються виплати потерпілим на виробництві, гарантується матеріальне забезпечення безробітних, надаються допомоги по тимчасовій втраті працез­датності, вагітності та пологах, на похо­вання. Мінімальні розміри страхових



Підписано Протокол про співпрацю

Під час зустрічі (у якій також взяли участь Перший заступник Міністра Лідія ДРОЗДОВА, заступники Міністра Олена ГАРЯЧА та Борис МОЛЧАНОВ, керівники департаментів Мінпраці, директор Дер­жавного центру зайнятості Володимир ГАЛИЦЬКИЙ, національний кореспон­виплат наближаються до рівня прожит­кового мінімуму.

Проте законодавство про соціальне страхування потребує подальшого роз­витку і вдосконалення. Зокрема, пробле­мою є те, що на сьогодні внески сплачу­ються окремо на 4 види соціального страхування, різними нині є й бази нара­хування внесків.

Аби зробити ці механізми прозоріши­ми та ефективнішими, Мінпраці разом з іншими органами влади та страховими фондами торік розробили законопроект "Про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'яз­кове державне соціальне страхування" (11 квітня ц.р. народні депутати схвали­ли його в першому читанні).

А медичне страхування передбача­ється запровадити з 1 січня 2009 р. (од­ночасно із запровадженням накопичу­вальної пенсійної системи).

Тоді ж має відбутися перерозподіл страхових внесків між роботодавцями та застрахованими особами, причому внески роботодавців, які вивільняти­муться при запровадженні накопичу­вальної пенсійної системи, пропону­ється спрямувати на медичне страху­вання.

дент МОП Василь КОСТРИЦЯ, інші зап­рошені) керівники відомств підбили під­сумки попередньої (з 2001 р.) та окресли­ли перспективи подальшої співпраці між двома країнами в соціальній сфері.

Міністри також підписали Протокол намірів про співробітництво, який перед­бачає взаємний обмін експертами, на-



- вирівнювання умов оподаткування для всіх платників податків за раху­нок скасування пільг (особливо тих, які надаються за галузевими та терито­ріальними ознаками).

  1. Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: Закон України від 28.12.1994 №335/94-ВР// zakonl.rada.gov.ua.

  2. Бовин Е.В. Механизм налогообложения прибыли и эффективность функционирования промышленных предприятий: Дне... канд. екои. наук: 08.04.01 / Институт экономики промыш­ленности. Донецк, 2004.

  3. Бслінська И.С. Собівартість у ціноутворенні на молочну продукцію // Вісник Вінницького політехнічного інституту,- 2004,— №3. - С. 37—41.

4. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. - К.: Виша школа, 1997.

  1. Василик О.Д-, Павлюк К.В. Удосконалення податкової системи України // Фінанси Украї­ни.- 1997,- №10. - С. 37-42.

  2. Вишневский В.П. Налогообложение предприятий / Институт экономики промышленно­сти HAH Украины. Донецк, 1998.

  3. Вишневский В.П., Веткин A.C. Уход от уплаты налогов: теория и практика. Донецк: ИЭП HAH Украины, 2003.

  4. Вишневськии В.П. Взаємозв'язок оподаткування підприємств і бухгалтерського обліку // Фінанси України.- 1999.- №6. - С. 29-39.

  5. Киріснко Н. Податок на прибуток підприємств: ситуація, проблеми та шляхи їх вирішення // www.visnuk.com.ua.




  1. Опарін В.М. Фінанси (Загальнатеорія): Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1999.

  2. Суторміна В.М., Федосов В.М., Андрущенко В.П. Держава податки бізнес (Із світового досвіду фіскального ре]"улюваиня ринкової економіки): Монографія. - К.: Либідь, 1992.

  3. Федосов В.М., Льовонкін С.В. Проблеми побудови податкової системи України // Фінанси України.- 1999.- №6. - С. 40-48.



Стаття надійшла до редакції 27.06.2007. КНИЖКОВИЙ СВІТ
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка