3 Охорона праці та електробезпека



Дата конвертації14.12.2016
Розмір0.93 Mb.


3 Охорона праці та електробезпека

Вивчення та вирішення проблем, пов'язаних із забезпеченням здорових і безпечних умов, у яких відбувається праця людини − одне з найбільш важливих завдань у розробці нових технологій і систем виробництва. Дослідження і виявлення можливих причин виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж, і розробка заходів і вимог, спрямованих на усунення цих причин дозволяють створити безпечні й сприятливі умови для праці людини.

Відповідно до законодавства України майбутній спеціаліст зобов'язаний забезпечити повну безпеку і здорові умови праці на виробництві. Тому в даному дипломному проекті важливе значення приділяється висвітленню питань безпечного проведення робіт на об'єкті дипломного проектування.
3.1 Аналіз та оцінка потенційно небезпечних i шкідливих виробничих чинників в корівнику.

За ступенем травмонебезпеки тваринництво займає одне з перших місць в агропромисловому виробництві. Найбільшу групу потерпілих становлять скотарі, пастухи, чабани, доярки, телятниці, свинарі, конюхи (на їхню частку припадає 39,1% нещасних випадків у тваринництві). У другу групу (33,8%) входять працівники, пов'язані із транспортними роботами та обслуговуванням сільськогосподарського обладнання (агрегатів видалення гною, парових і водогрійних казанів): механізатори, водії, слюсарі з обслуговування обладнання тваринницьких ферм і комплексів. Серед потерпілих також багато сторожів, які гинуть при контакті із тваринами, у пожежах та ін. Близько 45% усіх випадків травматизму у тваринництві пов'язане з алкогольним сп'янінням потерпілих. До основних причинам травматизму відносять незадовільну організацію праці (67%); експлуатацію несправних машин (3,15%); порушення правил безпеки праці (7,84%).

До особливостей виробничих процесів у тваринництві відносяться участь у них не тільки людей, але й тварин, а також присутність кормів різного фізико-хімічного складу, різноманітного обладнання. У деяких процесах досі застосовується ручна праця, особливо при допоміжних та навантажувально-розвантажувальних операціях. У зв'язку із цим виробниче обладнання часто розташовують у суміжних невиробничих приміщеннях.

Відповідно до державного стандарту ”Опасные и вредные производственные факторы. Классификация” із змінами 1978 року (ГОСТ 12.0.003-74, СТ СЭВ 790-77) під час розведення корів на працівників можуть діяти небезпечні та шкідливі виробничі фактори, наведені в табл. 3.1.



Таблиця 3.1 – Перелік шкідливих та небезпечних виробничих факторів, що діють у корівнику.

№ з/с

Назва фактора

Джерела виникнення

Характер дії

1

2

3

4




Фізичні:










рухомі машини і механізми

мобільні кормороздавачі, причепи

небезпечний




рухомі частини виробничого обладнання

ланцюгові передачі, неогороджені робочі органи транспортерів

небезпечний




підвищена запиленість повітря робочої зони

виділення аміаку і сірководню із гною та підстилки

шкідливий




підвищена загазованість повітря робочої зони

роздавання сухих кормів, настилання та прибирання підстилки

шкідливий




підвищена чи знижена температура поверхонь обладнання та матеріалів

корпуси працюючих електродвигунів, холодильного обладнання

шкідливий




підвищений рівень шуму на робочому місці

подрібнення кормів та роздавання їх кормороздавачами

шкідливий




підвищений рівень вібрації

робочі органи працюючих електродвигунів

шкідливий




підвищене значення напруги в електричному колі, замикання якого може пройти через тіло людини

електрообладнання, електропроводка

небезпечний




недостатня освітленість робочої зони

висока забрудненість вікон, світильників

шкідливий



1

2

3

4




Хімічні:










пестициди, агрохімікати, лікарські і мінеральні домішки до кормів




шкідливий




дезінфекційні та миючі засоби




шкідливий




гази розкладу органічних речовин, відпрацьовані гази




шкідливий




Біологічні:










патогенні мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності

бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби

небезпечний




макроорганізми

рослини та тварини

небезпечний




Психофізіологічні:










фізичні перевантаження

важка фізична праця

шкідливий




нервово-психічні перевантаження

розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці

шкідливий


3.2 Розробка заходів з охорони праці.

З метою мінімізації негативного впливу на працюючих в корівнику виявлених небезпечних i шкідливих виробничих чинників слід проводити наступні організаційні заходи:

- закріпити наказом підприємства або розпорядженням відповідального за стан охорони праці в корівнику та здійснювати профілактичну роботу в структурних підрозділахпідприємства;

- систематично проводити інструктаж і оформлення документації відповідно до ССБП;

- щорічно проводити навчання і атестацію працюючих безпечним методам праці та пожежної безпеки;

- удосконалювати організацію технологічного процесу та розробку технологічної документації;

- підвищити відповідальність працівників за організацію робочих місць;

- підтримувати в справному і безпечному стані конструкції машин відповідно до загальних вимог безпеки та системи ССБП;

- забезпечити санітарно-побутове обслуговування робітників, забезпечення засобами індивідуального захисту;

- впровадити систему автоматичного контролю та сигналізації про наявність і виникнення небезпечних виробничих факторів;

- впроваджувати автоматичне та дистанційне керування виробничим устаткуванням;

- своєчасний поточний і капітальний ремонт технічних засобів.



Технічні вимоги:

При роботі на машинах визначати відповідальність працівників за дотримання вимог техніки безпеки;



  • передача машин проводиться по акту;

  • обертові частини машин і механізмів повинні мати огородження та захисні кожухи;

  • забороняється знаходження сторонніх осіб у зоні роботи машин і механізмів;

  • необхідно виділити спеціальні місця для відпочинку, які строго відповідають вимогам безпеки праці.

Мінімізація впливу біологічних факторів повинна забезпечуватися мінімальним часом контакту працівників з тваринами, кормовими сумішами, продукцією тваринництва, екскрементами тварин і відходами виробництва, проведенням дезінфекційних робіт та прибиранням приміщень, застосуванням бактерицидних ламп та застосуванням засобів захисту, дотриманням правил особистої гігієни.

З метою зменшення забруднення навколишнього середовища слід передбачати:



  • організацію правильного оброблення, зберігання і використання гною;

  • впровадження способів очищення повітря підприємства ВРХ за допомогою встановлення спеціальних фільтрів і припливно-витяжної вентиляції;

  • виконання відповідних профілактичних заходів у санітарно-захисних зонах підприємств;

  • планомірну боротьбу з хворобами тварин, переносниками інфекційних захворювань, паразитуючими комахами;

  • оборотні цикли використання стічних вод (стоки кормоцехів, вода, яка застосовується для охолодження молока).


3.3 Електробезпека приміщення.

Приміщення корівника за ступенем небезпеки ураження електричним струмом відноситься до категорії особливо небезпечних. У ньому забороняється працювати на струмоведучих частинах, що перебувають під напругою, і навіть заміняти під напругою лампи.

Для того, щоб в нульовому проводі під час нормальної роботи установки не було струму і спаду напруги, яка б могла викликати довгочасно існуючий на занулених частинах потенціал щодо землі, освітлювальне навантаження слід рівномірно розподіляти по фазних проводах і по можливості включати трьохполюсними вимикачами. Усі інші однофазні електроприймачі, крім тих, у яких потужність менше 0,6 кВт, слід включати на лінійну напругу, причому і у цьому випадку їх потужність не повинна перевищувати 1,3 кВт (інакше треба застосовувати трифазні).

Вимикачі і запобіжники слід розміщувати в сусідніх із сирими сухих приміщеннях, а кнопки керування пусковою апаратурою – біля робочих місць. Ці кнопки, а також світильники повинні бути в придатному для сирих приміщень виконанні. Електродвигуни також повинні бути спеціального сільськогосподарського виконання.

Для вирівнювання потенціалів металеві деталі стійла, транспортерів і трубопроводи з'єднують зі сталевим дротом діаметром 6...8 мм, покладеним в бетонній підлозі під передніми або задніми ногами корів (під тими, які ближче до зовнішньої стіни). При цьому підлога повинна бути відділена від зони нульового потенціалу зовні будинку ділянкою підвищеного питомого електричного опору (гідроізоляцією фундаменту будинку, асфальтовим вимощенням довкола нього). Посередині приміщення (у поперечному проході) їх з'єднують між собою привареними двома смугами, також покладеними в підлозі, а по торцях приміщення – болтовими затискачами вище рівня підлоги, щоб можна було один раз у рік перевіряти цілісність кожної петлі вирівнюючих провідників, вимірюючи їх опір омметром. Він не повинен перевищувати 1 Ом. Горизонтальна сітка, яка утворюється, повинна бути з'єднана з нульовим проводом і може розглядатися як його повторне заземлення. У корівнику з влаштованим пристроєм вирівнювання потенціалів треба перевіряти занулення, наприклад, шляхом вимірювання опору петлі фаза-нуль, кожні 2 роки в перші 6 років експлуатації, потім щорічно, а після 10 років – кожні 6 місяців.
3.4 Пожежна безпека.

З метою забезпечення пожежної безпеки корівника необхідно дотримуватись наступних правил: 1) застосовувати будівельні конструкції ті інженерне устаткування необхідної вогнестійкості і займистості; 2) створити в приміщенні достатню кількість евакуаційних шляхів і виходів для тварин; 4) застосовувати технічні пристрої, що сприяють швидкому звільненню тварин від прив'язі, одночасному відкриванню дверцят боксів; 5) встановити протичадний захист; 6) мати в повному комплекті установки і засоби пожежогасіння.

На тваринницькій фермі повинен бути улаштований протипожежний щит з повним набором інвентарю: лопати, цебра, багор, не менше двох заряджених вогнегасників, пересувна насосна установка (або мотопомпа), дзвін або рейка для подачі пожежної тривоги. Біля кожного приміщення ферми встановлюється пожежний щит, шухляда з піском, бочка з водою місткістю не менше 200 л.

Виникненню і поширенню пожежі сприяє наявність на території залишків кормів, сіна, соломи, сухого гною і сміття. Усі проходи, виходи, коридори, тамбури, сходи, горищні приміщення не можна захаращувати і використовувати під складування соломи, сіна, матеріалів.

Ворота і двері тваринницьких приміщень повинні відкриватися тільки назовні. Застосування замків заборонене, рекомендується закривати на легкі гачки і засуви.

У приміщеннях для тварин забороняється влаштовувати майстерні, склади, стоянки автотранспорту, тракторів, сільгосптехніки, а також виконувати будь-які роботи, не пов'язані з обслуговуванням ферми. В’їзд у ці приміщення тракторів, автомобілів і сільгоспмашин, випускні труби яких не обладнані іскрогасниками, не допускається. У приміщеннях, призначених для утримання тварин, може передбачатися повітряне опалення. В родильних відділеннях для великої рогатої худоби допускаються системи опалення з місцевими нагрівальними приладами.

В тваринницьких приміщеннях ферми електропроводку необхідно прокладати відкрито на ізоляторах, тросах, у сталевих трубах або кабелями. Електросвітильники повинні бути пилонепроникними і вологозахищеними.

Розподільні щити, вимикачі, запобіжники варто встановлювати в тамбурах або на зовнішніх стінах тваринницьких приміщень з огородженням їх вогнетривкими шафами.

У нічний час тваринницькі приміщення ферми повинні знаходитися під спостереженням нічних сторожів, скотарів або інших відповідальних осіб.
3.5 Розрахунок захисного заземлення.

Розрахуємо заземлення для стаціонарної установки корівника, заземлювачі якої розміщені в один ряд і занурені в ґрунт на глибину hз = 0,8 м (рис. 3.1). Заземлювачі виготовлені у вигляді труб довжиною 4 м та діаметром 5 см, з’єднані між собою металевою смугою шириною 5 см.





Рисунок 3.1 – Схема заземлюючого пристрою.
3.5.1 У відповідності до вимог ПУЕ визначаємо допустимий опір розтіканню струму в заземленні: Rз = 4 Ом (для мереж з напругою до 1000 В).

3.5.2 Визначаємо питомий опір ґрунту, який рекомендовано для розрахунків. Місто Глухів (Сумська область), в якому знаходиться ферма, розташоване в III кліматичному районі, питомий опір ґрунту в зоні ферми табл = 60 Омм (чорнозем).

3.5.3 Визначаємо підвищувальні коефіцієнти для труб вертикальних заземлювачів та для з’єднувальної полоси, які враховують зміну опору ґрунту в різні пори року залежно від наявності опадів: КП.Т = 1,5; КП.С = 3,0.

3.5.4 Знаходимо питомий розрахунковий опір ґрунту для вертикальних електродів (труб) з урахуванням несприятливих умов за допомогою підвищувального коефіцієнта:



,

Омм.

3.5.5 Визначаємо питомий розрахунковий опір ґрунту для горизонтального заземлювача (з’єднувальної смуги):



,

Омм.

3.5.6 Розраховуємо відстань від поверхні землі до середини вертикального заземлювача:



, м.

де hз – глибина заглиблення труб, см;



lтр – довжина вертикального заземлювача.

м.

3.5.7 Знаходимо опір розтіканню струму для одиночного вертикального заземлювача, який розташований нижче поверхні землі:



,

Ом.

3.5.8 Визначаємо відстань між вертикальними заземлювачами Lст із співвідношення . Для стаціонарних заглиблених заземлювачів це співвідношення береться таким: с = 1.



,

м.

3.5.9 Розраховуємо необхідну кількість вертикальних заземлювачів без урахування коефіцієнта екранування:



,

шт.

Результат розрахунку округлюємо до найближчого цілого числа: nТ = 5 шт.

3.5.10 Знаходимо коефіцієнт екранування труб при числі труб nТ: Е.Т = 0,7.

3.5.11 Визначаємо необхідну кількість вертикальних заземлювачів з урахуванням коефіцієнта екранування:



,

шт.

Результат розрахунку округлюємо до найближчого цілого числа: nТ.Е = 7 шт.

3.5.12 Знаходимо розрахунковий опір розтіканню струму при взятому числі вертикальних заземлювачів nТ.Е:

,

Ом.

3.5.13 Знаходимо довжину з’єднувальної смуги:



,

м.

3.5.14 Визначаємо опір розтіканню струму в з’єднувальній смузі:



,

де hз – глибина заглиблення вертикальних заземлювачів, м;



bС – ширина з’єднувальної смуги, м.

Ом.

3.5.15 Знаходимо коефіцієнт екранування для з’єднувальної смуги Е.З.С = 0,66.

3.5.16 Визначаємо розрахунковий опір для розтікання електричного струму в з’єднувальній смузі з урахуванням коефіцієнта екранування:

,

де nEC – дорівнює 1,



Ом.

3.5.17 Знаходимо загальний розрахунковий теоретичний опір розтіканню струму від вертикальних заземлювачів та з’єднувальної смуги:



,

Ом.

Отриманий результат порівнюємо із допустимим за вимогами ПУЕ значенням опору розтіканню струму в заземленні:



3,25 Ом < 4 Ом. Умова виконується.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка