’27 Українська мова в Словаччині



Скачати 102.96 Kb.
Дата конвертації15.12.2016
Розмір102.96 Kb.

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV. UNIV.

Серія філол. 2004. Вип. 34. Ч.ІІ. С.493-497 Ser. Philologi. 2004. № 34. Vol. ІІ. P.493-497

____________________________________________________________________________________________


УДК 811.161.2’27
Українська мова в Словаччині

(до питань навчання української мови в школах)


Марія Чіжмарова
Пряшівський університет,

філософський факультет,

кафедра української мови і літератури

вул. 17 листопада 1, 080 78 Пряшів,

Словаччина
У Словаччині українську мову вивчають у багатьох початкових школах і в шістьох вищих навчальних закладах. Про вдосконалення фахового й методичного рівня вчителів української мови і літератури дбає методично-педагогічний центр у Пряшеві, який також координує і укладання та видання підручників з української мови, дидактичних матеріалів, збірників вправ, довідників, наочних посібників.

Ключові слова: національна школа, організація системи освіти, навчання української мови, методично-педагогічний центр.
Українська національна меншина в Словаччині зосереджена переважно на сході республіки, в Пряшівському краї, в округах Снина, Гуменне, Міжлабірці, Свидник, Бардіїв, Стара Любовня, де знаходяться і школи для українців. Мова йде про державні школи різного типу – з українською мовою викладання, з вивченням української мови як окремого предмета.

Зміни в громадському житті Словаччини після листопадових подій 1989 року визначають головне спрямування школи – гуманізацію і демократизацію всього навчально-виховного процесу. Гуманізація освіти означає посилення її впливу на формування особистості як найвищої цінності суспільства. У формуванні такої особистості важливу роль відіграє рідна мова, мова предків, що пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, з їх духовним надбанням, культурою, звичаями, традиціями, мистецтвом, літературою. І. Огієнко підкреслює: “Мова – це наша національна ознака, в мові наша культура, ступінь нашої свідомості. Мова – це форма нашого життя, життя культурного й національного. Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб...” [Методика... 2000: 15].

Діти засвоюють рідну мову в сім’ї від своїх батьків. Однак специфічні умови, в яких живе українська національна меншина Словаччини, певна байдужість до мови і культури свого народу, спричинили ситуацію, наслідком якої значна частина українців-русинів не володіє рідною мовою або володіє нею недосконало. У багатьох українських сім’ях повністю користуються словацькою мовою чи її говірками.

Важливу роль у засвоєнні рідної мови має відіграти школа. Навчання дітей у Словацькій Республіці починається з 6-ти років: спочатку в основних школах І ступеня, які охоплюють класи 1–4, продовжується навчання II ступеня – класи 5–9. На початковому етапі освіти, тобто на I ступені основної школи, педагог повинен увести дітей у світ української культури, навчити їх розуміти українську мову, пристойно читати, писати й розмовляти. На цьому етапі вважається найсприятливішим засвоєння другої мови. Її оволодіння буде більш усвідомленим, якщо мову вивчатимуть з опорою на знання, вміння і навички, одержані учнями на уроках рідної мови.

На II ступені основної школи важливим аспектом навчання української мови має бути її комунікативне спрямування разом із засвоєнням певних теоретичних знань, ознайомлення з українською мовою як системою.

Випускники основних шкіл можуть здобувати знання в гімназіях (4 роки), в чотирирічних технікумах (промислові школи) та в різних професійно-технічних училищах. Абсольвенти гімназій та промислових шкіл після матури мають право вступати у вищі навчальні заклади. На жаль, кількість національних шкіл після 1989 року зменшилася з об’єктивних і суб’єктивних причин. Головна причина, на нашу думку, в тому, що батьки не бачать потреби, щоб їх діти вивчали українську мову.

Ситуацію в національних дитсадках ми не фіксували. Учителі для дошкільних закладів здобували знання в Пряшівській середній педагогічній школі, але тепер нема в школі навіть паралельних класів з вивченням української мови.

За нашими даними, у Словаччині сьогодні існує близько двох десятків національних повноорганізованих загальноосвітніх основних шкіл.


Сучасний стан [Separát 2001]:

Бардіїв




6

2

4

59

31

Гуменне




13

6

7

174

82

Міжлабірці

12

4

8

99

46

Пряшів




7

2

5

87

42

Стара Любовня

4

4

0

40

19

Пряшівський край

разом:

42

18

24

459

220







шкіл

1.-4.

5.-9.

учнів


з того

дівчат

Середніх шкіл з українською мовою викладання та з вивченням української мови є лише шість – Гімназія ім. Т. Шевченка у Пряшеві (єдина має статус школи з українською мовою викладання, хоч більшість навчальних предметів викладають по-словацьки), Гімназія у Свиднику (де українську мову вивчають факультативно), Середня торговельна школа в Свиднику (в якій вивчають українську мову лише в 3 та 4 класах), Середня здоровельна школа в Гуменному (в якій існують паралельно словацькі та українські класи), Гімназія та Середня сільськогосподарська технічна школа в Меджилабірцях. З наведеного зрозуміло, що наших шкіл – основних і середніх – все менше і менше. У багатьох школах українську мову вивчають лише завдяки словеснику, учителю української мови, а з його відходом на пенсію відійде зі школи і українська мова.

Уже 50 років існує кафедра української мови і літератури при філософському факультеті Пряшівського університету, яка готує фахівців з української мови і літератури, майбутніх учителів української мови і літератури для II ступеня основної школи і середніх шкіл усіх типів. Члени кафедри проводять і науково-дослідну роботу з мови і літератури, а також залучені й до укладання підручників з української мови і літератури. Студенти кафедри беруть активну участь у конкурсі на краще декламування української поезії та прози Струни серця, присвяченому Ірині Невицькій, у Фестивалі драми й художнього слова, які організує Союз русинів-українців Словацької Республіки. Студенти кафедри щороку проводять місячне стажування в Національному педагогічному університеті імені М. Драгоманова в Києві. Такого стажування бракує учителям української мови основних і середніх шкіл. В минулому в Україні проводили літні курси та стажування з метою підвищення кваліфікації вчителів української мови.

У 1998 році відкрито українське відділення при кафедрі слов’янських мов на філологічному факультеті Університету імені Матея Бели в Банській Бистриці.

Наступність навчання в існуючій сітці національних шкіл у Словаччині не забезпечена. Учні національних основних шкіл, які могли б вступити, наприклад, у машинобудівний, електротехнічний чи будівельний технікуми з вивченням української мови, не мають можливість, бо таких нема, хоч у минулому були у Снині, в Бардієві. Сьогодні в Словаччині така ситуація, що нам тяжко зберегти існуючі школи, і тому не можемо говорити про поширювання сітки національних шкіл. А без школи немислимий дальший розвиток національної культури українців-русинів Пряшівщини. Який вихід з такого становища? Микола Мушинка в інтерв’ю для газети “Нове життя” в 1999 році сказав: “Поки батьки не усвідомлять собі, що рідна мова не є нещастям для їх дітей, а найбільшою благодаттю, годі чекати поліпшення справи.” [Мушинка 1999:6].

Саме тому учителі наших шкіл повинні вирішити складну проблему – переконати батьків зберігати духовне багатство наших предків.

Про вдосконалення фахового й методичного рівня вчителів української мови і літератури дбає Методично-педагогічний центр у Пряшеві, який щомісячно організує практично-методичні семінари та різні форми навчання.

Учителі мають можливість підвищити свою кваліфікацію абсолюванням різних курсів навчання – комп’ютерного, дистантного (віддаленого) та інших форм навчання, хоч не для всіх учителів вони актуальні, оскільки лише мала кількість шкіл забезпечена потрібною комп’ютерною технікою. Учителі складають 1-й та 2-й кваліфікаційні екзамени у формі захисту письмових робіт на різні актуальні теми.

Важко нам налагодити співпрацю з методичними центрами в Україні, які так само не зацікавлені, бо у них існують свої проблеми. Окрім того, ситуацію ускладнює і візовий режим.

Методично-педагогічний центр у Пряшеві координує і укладання та видання підручників з української мови, дидактичних матеріалів, збірників вправ, довідників, наочних посібників..., хоч треба сказати, що з їх укладанням є значні проблеми. Підручники з української мови і літератури для школи укладають згідно з вимогами чинної навчальної програми. Вони призначені для шкіл з українською мовою викладання та для шкіл, в яких українську мова вивчають як предмет. А використовують такі підручники і школи, в яких українська мова є необов’язковим предметом. Граматичний матеріал у підручниках з української мови автори намагаються подавати на основі зіставлення схожості та відмінності граматичних явищ обох споріднених мов – української й словацької.

Крім підручників, у Пряшеві укладаємо і педагогічні документи, навчальні програми, навчальні плани та стандарти з української мови і літератури. Освітній стандарт з української мови і літератури як система знань, умінь і навичок, а також система вимог, що визначають рівень їх засвоєння, повинен осягнути кожний учень.

Одна з важливих проблем сьогодення – нестача українсько-словацьких і словацько-українських словників [Брандис 2003 :302]. Учням основних і середніх шкіл Словаччини у пригоді стане Українсько-словацький словник (2003), який уклав Юрій Кундрат та Марія Чіжмар. Видання наведеного словника фінансувало Міністерство освіти Словацької Республіки. Згадані вчені готують подібний словник і для широкої громадськості, передусім для перекладачів, учителів, студентів. Авторський колектив кафедри української мови і літератури філософського факультету Пряшівського університету поставив собі за мету створити Словацько-український словник, але потрібно нам шукати і спонсора, щоб такий словник видати.

Багато чого нам у національних школах бракує, передусім комп’ютерних класів (комп’ютерне навчання), в яких би учні познайомились з комп’ютером, Інтрнетом, різними видами зв’язку і т. ін.

Перед українською інтелігенцією стоїть складне завдання – зберігати та примножувати духовне багатство наших предків, національну культуру, оберігати мову і національну школу.

____________________________________________________


  1. Брандис, О. До проблем викладання української мови в словацькій аудиторії. / Cestou vzájomnosti. Zborník príspevkov z medzinárodnej vedeckej kоnferencie Slovensko-ukrajinské vzťahy a súvislosti, konanej v Banskej Bystrici 23-24. októbra 2003. Banská Bystrica: Partner z. р,. 2003. S. 299–305.

  2. Gajdoš, M: Rusíni (Ukrajinci) na Slovensku po roku 1989. In: Etnické minority na Slovensku. Košice: Spoločenskovedný ústav SAV, 1997. S. 82.

  3. Ванат, I., Ричалка, M.Чума A.: До питань післявоєнного розвитку, сучасного стану та перспектив українського шкільництва в Словаччини. Пряшів: Союз русинів-українців ЧСФР, 1992. С. 13

  4. Методика навчання української мови в гімназії. Київ: Ленвіт , 2000. 272 с.

  5. Освіта національних меншин Словаччини в 21 столітті. Інтерв’ю з академіком М. Мушинкою. Нове життя. № 39–40. 1999. С.6.

  6. Separát štatistickej ročenky školstva SR 2001. Bratislava: Ústav informácií a prognóz školstva ,2001. S. 38.

  7. Čižmárová M., Kundrát, J.: Ukrajinsko-slovenský slovník pre základné a stredné školy. Prešov: Exco, 2003. 352 s.


Ukrainian Language in Slovakia

(Some Remarks to the Problems of Teaching of the

Ukrainian Language in the school)
Maria Chizhmarova
Priashiv University, Philosophy Faculty,

the Ukrainian Language and Literature Department,

17 November St., 1, 080 78

Priashiv, Slovakia,
Ukrainian a language is taught in a few grammar schools and six high schools in Slovakia. The methodology of teaching is managed and directed by the Methodical and Pedagogical Centre in Prešov, where the manuscripts of Ukrainian textbooks are approved.

Key words: national school; methodical and pedagogical centre; organisation of educational system; teaching of Ukrainian language.

Стаття надійшла до редколегії 28.05.2004


Прийнята до друку 03.06.2004


_______________________________

© Чіжмарова М., 2004



Каталог: visnyk -> 34 2


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка