2. Системний підхід до вивчення міжнародних відносин



Сторінка1/38
Дата конвертації08.05.2016
Розмір2.11 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   38

(с) Alena ASher Boytzun Deax Din@r Dicky Drozd Eugene GW Leha Light Novdima Striker Tamara Vika Yarri

2. Системний підхід до вивчення міжнародних відносин.


Термін Міжнародні відносини (МВ) з'явився після ІІ Світової війни, але ще до цього періоду Бентам (ІІ половина XVIII - початок XIX ст.) використовував цей термін для визначення спілкування між державами.

Міжнародні відносини - це сукупність економічних, політичних, культурних, правових, ідеологічних, дипломатичних зв'язків і взаємовідносин між народами, державами і системами держав, економічними та політичними організаціями на міжнародній арені.



  • Системний метод - був започаткований з 20 років ХХ ст. Міжнародна система (МС) - суть цієї системи складає взаємодію окремих держав, які є її складовими елементами.

Існує багато типологій МС, але в основні їх лежать наступні критерії:

Одним з головних принципів функціонування МС є прагнення держав отримати контроль над поведінкою інших акторів МС. Контроль базується на розподілі сил та ресурсів між її акторами. Наслідком нерівності держав є міжнародна стратифікація з притаманною їй фактичною нерівністю держав.

Стратифікація:



  1. Наддержава

  1. Велика держава

  1. Середні держави

  1. Малі держави

  1. Мікро держави

Три типи контролю:

а) імперський - єдина держава контролює решту (сучасна епоха);

б) біполярний тип контролю - дві наддержави контролюють та регулюють взаємовідносини в межах своїх сфер впливу (Холодна війна);

в) баланс сил - три або більше держав контролюють дії одне одного за допомогою дипломатичних маневрів, зміні союзів та відкритих конфліктів (Європа віденської епохи);



Відокремлюють три структурних виміри МС:

  1. Конфігурація співвідношення сил, що відображає існування центрів сили:

а) монополярна;

б) мультиполярна;

в) біполярна;


  1. Ієрархія акторів;

  2. Гомогенність - відображає ступінь згоди що існує у акторів відносно тих чи інших принципів та цінностей (Віденська система); та гетерогенність.

В основі традиційно історичного підходу полягає використання поняття МС для визначення етапу у розвитку МВ в той чи інший період.

3. Типи контролю за міжнародною системою.


Кожна система має свої типи контролю. Одним з головних принципів функціонування міжнародних систем є прагнення держав отримати контроль над поведінкою інших акторів міжнародної системи.

Контроль над МС базується на розподілі сил та ресурсів між її авторами. В історії МВ існують 3 типи контролю:



  1. Імперський – єдина держава контролює решту. Притаманний до сучасної епохи.

  2. Біполярний тип контролю. Дві держави регулюють взаємовідносини в межах своїх сфер впливу (холодна війна).

  3. Баланс сил – три або більше держав контролюють дії одна одної за допомогою дипломатичних маневрів, зміни союзів та відкритих конфліктів (Європа віденської епохи).

4. Структура міжнародної системи.


Стратифікація:

  1. Наддержава

  • здатність до масових руйнувань планетарного масштабу;

  • здатність впливати на умови існування всього людства;

  • неможливість поразки від іншої держави або коаліції держав, якщо до її складу не входить інша супердержава;

  1. Велика держава

  • істотний вплив на світовий розвиток;

  • вплив обмежується одним регіоном або сферою відносин на рівні регіону;

  1. Середні держави

  • мають вплив в найближчому оточенні;

  1. Малі держави

  • вплив в оточенні не значний, але мають національні засоби для захисту незалежності;

  1. Мікро держави

  • не здатні захистити свій суверенітет національними засобами;

Відокремлюються три структурні виміри міжнародних систем:

  1. Конфігурація співвідношення сил, що відображає існування центрів сили (монополярна або мультиполярна, біполярна).

  2. Ієрархія авторів.

  3. Гомогенність або негетерогенність – відображає ступінь згоди, що існує у авторів відносно тих чи інших принципів та цінностей.

5. Основні характеристики Віденської системи міжнародних відносин.


Віденська система (1815-1914 або 1918 рр.):

  1. Імперський принцип контролю.

  2. Утворення великих колоніальних імперій та початок антиколоніальних війн (1776 рік – декларація незалежності США).

  3. Друга хвиля колоніальної експансії (об’єктами стають держави, що колись чинили опір – Китай, Японія).

  4. Втрата позицій Османської імперії.

  5. Утворення нових колоніальних імперій (німецька, італійська).

  6. Завершення територіального розподілу, початок боротьби за його перерозподіл.

  7. Початок нової епохи – епохи територіально-розподіленного та засвоєного світу.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   38


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка