1. Поняття і види об'єднань громадян. Відмінні ознаки об'єднань і державних органів: аспекти спів­робітництва



Скачати 97.91 Kb.
Дата конвертації08.05.2016
Розмір97.91 Kb.
ОБ'ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН - СУБ'ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН

1. Поняття і види об'єднань громадян.

2. Відмінні ознаки об'єднань і державних органів: аспекти спів­робітництва.

3. Легалізація та правосуб'єктність об'єднань громадян.

4. Відповідальність за порушення законодавства.

Об'єднання громадян — узагальнююче поняття для бага­тьох форм громадської активності, що мотивується по-різному: переконанням людей, потребою в самовираженні, у спілкуванні, бажанням здобути правові та матеріальні блага, принести користь суспільству тощо.

1. Типологія об'єднань дозволяє дати їм більш докладну характеристику. Так, за типом членства бачимо об'єднання громадян з індивідуальним членством (наприклад, політичні партії), з колективним членством (товариства дружби з зару­біжними країнами), із змішаним членством (спілка юристів). За ознакою спеціалізації можна виділити товариства наукові, культосвітні, фонди розвитку і цільового призначення, ко­мерційні фонди тощо. Відповідно до завдань, що їх висува­ють об'єднання громадян, можна виділити: організації, орієн­товані на створення нових цінностей (науково-технічні то­вариства); на задоволення духовних потреб, свободи сумлін­ня людей (релігійні організації); на вирішення справ суспі­льства, місцевого життя (органи місцевого самоврядування, товариство охорони пам'яток та старожитностей, природно­го середовища, альтруїстичні фонди, “Червоний Хрест” тощо);

на задоволення інтересів своїх членів, взаємодопомогу в пи­таннях поліпшення їхнього соціального й економічного ста­ну (споживча кооперація, клуби за інтересами, товариства сліпих, глухих, нумізматів, спортивні товариства).

Але найхарактернішою для пізнання якостей і особливо* стей об'єднань є їх класифікація за ознакою організаційно-правових властивостей, відповідно до якої можна виділити масові громадські організації, організації громадської са­модіяльності та органи громадського самоврядування (са-

66
моуправління). Перші характеризуються тим, що, виника­ючи за ініціативою громадян і на добровільній основі, мають статутний характер, фіксоване членство, яке зобов'язує брати участь у роботі первинних утворень об'єднання і у створенні матеріальної бази через систему внесків. Їх ха­рактеризує виборний порядок утворення керівних органів, централізована структура, що передбачає поряд з первіс­ними організаціями і центральні органи, широке викори­стання методу самоврядування. До масових громадських організацій належать профспілки, добровільні товариства, творчі спілки, фонди, політичні партії, релігійні і коопе­ративні організації та ін.



Другий різновид об'єднують із першим добровільний поря­док утворення, формування керівних ланок методом обрання;

статутний характер (статут нерідко затверджується органами законодавчої чи виконавчої влади). Водночас відмінною об­ставиною є невисокий ступінь організаційного оформлення:

відсутність членства, індивідуального прийому, внесків. Відмінністю організацій громадської самодіяльності є їхня децентралізація.

Органи громадського самоврядування — це органи асоці­ативного типу подібно до інших різновидів громадських організацій (батьківські комітети; вуличні, будинкові ко­мітети; ради самоуправління на територіях ЖЕКів, ради директорів, загальні збори трудових колективів, ради тру­дових колективів, територіальні громади тощо).

З органами громадської самодіяльності їх зближують організаційні ознаки. Це відсутність системи внесків, член­ства, децентралізація та саморегуляція.

Окремим різновидом місцевого самоврядування є нині відтворена система місцевого самоврядування, яка згідно Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (1997 р.) включає територіальні громади (жителі, об'єднані постійним проживанням у селах, селищах, містах), сільські (селищні), міські ради, виконавчі органи зазначених Рад, районні, обласні Ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад, сіл, селищ, міст. Ці органи само­врядування є суб'єктами комунальної власності, земель­ного фонду, фінансових ресурсів (місцевого бюджету), ру-


67

хомого та нерухомого майна тощо. При цьому, як юри­дичні особи, вони наділяються власними повноваження­ми. Крім цього, певні повноваження можуть переходити до органів самоврядування від органів державної виконав­чої влади. Але й органи самоврядування вправі делегувати органам виконавчої влади частину власних повноважень. Перерозподіл повноважень з передачею коштів, матері­альних ресурсів на підставі договорів може мати місце і у відносинах між органами різних рівнів самоврядування.

Отже, об'єднання громадян — узагальнююче поняття для багатьох форм громадської активності. Але у будь-якому разі об'єднання громадян — це добровільне громадське формування, створене на грунті єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод (Закон України “Про об'єднання громадян” 1992 р.).

Зазначений вище закон про об'єднання громадян роз­глядає об'єднання як родове поняття, що поділяється на два види — політичні партії і громадські організації, на які закон і поширюється. Але під дію цього закону не підпада­ють об'єднання громадян, що мають основною метою одер­жання прибутків, комерційні фонди, релігійні, коопера­тивні організації, органи громадської самодіяльності тощо, порядок створення і діяльності яких визначається відпо­відним законодавством. Наприклад, особливості правово­го регулювання діяльності профспілок визначаються Зако­ном України “Про профспілки”, а місцевих Рад — Зако­ном України “Про місцеве самоврядування” тощо.



2. Об'єднання громадян мають чіткі відмінності від дер­жавних органів:
І. Держава, (її органи) — всеосяжна організація суспільства, виразник інтересів більшості населення, з особистими інтере­сами службовців не пов'язана. Форми державної організації виникають внаслідок свідомого конструювання соціальних відносин (державні законодавчі і виконавчі органи створю­ють юридичні норми, на їх підставі видають правозастосовчі акти, домагаються їх здійснення за допомогою державного примусу). Державні органи (зокрема виконавчої влади) функціонують в інтересах всіх громадян, а обов'язки цих

68
органів по обслуговуванню громадян складають право ос­танніх. Об'єднання ж громадян репрезентують окремі гру­пи населення або працівників; їх мета виробляється “із середини” і є узагальненням індивідуальних інтересів учас­ників. Об'єднання громадян — система соціальних контактів, що складаються спонтанно. Норми, які визначають життє­здатність об'єднань, — норми соціальні, а не юридичні. Основним організаційним методом діяльності є переко­нання, яке і забезпечує виконання соціальних норм. Захо­ди (санкції) виражені як воля членів даної організації на основі її статуту.



II. Державні органи проводять у життя свої функції і зав­дання через систему виконавчої влади, основу якої складають оплачуваний службовий апарат, адміністративний розпорядок, принцип єдиноначальності, призначуваність. Об'єднання ж громадян також можуть створювати оплачуваний апарат, але він організаційно невеликий, обслуговує основні організаційні завдання, основну ж масу функцій громадського управління здійснюють члени об'єднань добровільно в порядку громадської роботи. Застосовується принцип обрання керівників, що зу­мовлює залежність керівництва від керованих. Ось, наприк­лад, як організовано управління акціонерним товариством. Вищим органом управління акціонерного товариства є загальні збори, до виключної компетенції котрих відносяться зміни статуту, уставного капіталу, обрання директорів, затверджен­ня звітів, створення філій, реорганізація, ліквідація товари­ства. Рада директорів — вищий орган управління в інтервалах між загальними зборами. Директором може бути тільки акціонер. З числа директорів призначається Генеральний (виконавчий) директор або президент товариства, на про­позицію котрого Рада директорів затверджує склад Прав­ління, яке керує справами товариства в період між збора­ми й засіданнями Ради директорів.

Основою співробітництва держорганів та об'єднань гро­мадян є те, що обидві організаційні системи є частинами Єдиного цілого — політичної організації суспільства, об'єд­нують їх одні й ті самі соціальні інтереси.

Співробітництво органів держави і об'єднань громадян поширюється на всі галузі діяльності.

69
У ході співробітництва об'єднання громадян беруть участь у виробленні державної політики, державно-управлінських рішень шляхом внесення пропозицій у державний орган з приводу рішення. Із цією метою вони можуть проводити масові заходи, розповсюджувати інформацію, свої ідеї тощо. Значне місце у правовому статусі займає діяльність по формуванню органів законодавчої влади та місцевого са­моврядування. У різних формах об'єднання громадян бе­руть участь у масовому контролі діяльності органів вико­навчої влади. Є помітним на практиці громадський конт­роль профспілок у формах різних контрольних комісій, рейдових бригад за використанням суспільних фондів спо­живання, за дотриманням техніки безпеки, промислової санітарії, трудового законодавства. Органи робочого конт­ролю, що створюються місцевою адміністрацією, виявля­ють порушення у сферах торгівлі, транспортування товарів народного споживання. Чільне місце посідає висунення кандидатів у депутати Рад.

В окремих випадках державні органи уповноважують об'­єднання громадян виконувати деякі державно-управлінські функції. Так, свого часу профспілкам було передано у во­лодіння й оперативно-господарське управління санаторії.

3. Велике значення в юридичному забезпеченні об'єднань громадян мають норми адміністративного права. Саме цією галуззю права регулюються питання легалізації і членства, право- та дієздатності, контрольно-наглядова діяльність, сфера юридичної відповідальності за правопорушення.

Легалізація, тобто переведення на законно оформлене ста­новище або офіційне визнання, здійснюється шляхом ре­єстрації об'єднання громадян або повідомлення про зас­нування. При цьому політичні партії та міжнародні орга­нізації підлягають обов'язковій реєстрації у Міністерстві юстиції, а легалізація громадської організації здійснюється відповідно Мінюстом України, органом місцевої держав­ної адміністрації, виконкомами Рад народних депутатів.



Легалізації (реєстрації) не підлягають об'єднання громадян, які ставлять метою зміну шляхом насильницьких дій консти­туційного ладу, підрив безпеки держави, обмеження прав

70
людини, пропаганду війни тощо. Якщо таку мету ставить раніш легалізоване об'єднання громадян, його діяльність забороняєть­ся у судовому порядку, а об'єднання розпускається (ліквідуєть­ся). Рішення ж відповідних державних органів щодо відмови у легалізації можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Склалося два канали формування правосуб'єктності об­'єднань громадян. У першому випадку їх утворення та діяльність підпорядковані виключно нормам законодав­чих актів — або “Закону про об'єднання громадян”, або іншим спеціальним законам. При цьому внутрішнє життя — органі­зація, взаємовідносини членів, підрозділів, дисциплінарна відповідальність — регулюється корпоративними нормами, ви­робленими самими об'єднаннями на основі звичаїв, тра­дицій, особливостей конкретних корпоративних зв'язків. Це, наприклад, селянська та християнсько-демократична партії, органи місцевого самоврядування, адвокатура, На­родний Рух України, добровільна народна дружина по охороні громадського порядку тощо. До об'єднань грома­дян цього типу відносимо також об'єднання, що мають на меті одержання прибутків (кооперативи, комерційні струк­тури).

В іншому випадку об'єднання громадян формуються і діють виключно на базі норм самих об'єднань, тобто норм внутрішніх, закладених у статутних документах громад­ських формувань: ради директорів і підприємств, загаль­них зборів трудових колективів, власників майна, їхніх виборних органів — рад і т.д., і т.п.

Але в кожному разі зовнішні стосунки об'єднань грома­дян, що виникають на грунті використання засобів транс­порту, зв'язку, автозаправних матеріалів, природних ре­сурсів, енергоносіїв, інших об'єктів соціальної інфра­структури, регулюються адміністративно-правовими нор­мами.

На юридичному статусі об'єднань громадян позначаєть­ся і те, що вони можуть мати у своїй власності грошові кошти, підприємства, будови, споруди, обладнання, інвен­тар, культурно-освітні фонди, майно, необхідне для забез­печення статутної діяльності (Закон України “Про власність”, 1991 р.). Управління ж ними здійснюється на

71
підставі норм адміністративного та трудового права. У цій самій сфері органи держави можуть визначати межі та спро­би реалізації прав і обов'язків об'єднань громадян, що займа­ються виробничо-господарською діяльністю, у податковій справі, в питаннях адміністративно-дозвільної системи.

Суб'єтами права володіння, користування та розпоряджен­ня колективною власністю є статутні органи управління об'єднань громадян. Звідси й право об'єднань виступати учасниками цивільно-правових відносин, захищати й пред­ставляти свої законні інтереси, інтереси своїх членів, набу­вати нових майнових і немайнових прав та обов'язків (та­кими правами не наділяються політичні партії).

Отже, об'єднання громадян — суб'єкт права, що має пози­цію сторони щодо органу виконавчої влади, а отже, наділе­ний правами у державно-управлінських відносинах, які регу­люються нормами адміністративного права, внаслідок чого й мають форму адміністративно-правових відносин.

4. До державних органів, що здійснюють нагляд за вико­нанням діючого законодавства та інших загальнообов'яз­кових правил (положень, статутів), належать органи про­куратури, фінансові органи, державна податкова адмініст­рація та ін.

За порушення законодавчих і нормативних актів на об'­єднання громадян у судовому порядку накладаються реп­ресивні та припиняльні санкції, які за своїм характером є об'єктивними (застосовуються до самих об'єднань). Це — штраф і попередження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності об'єднання, його примусовий розпуск (ліквідація).

Що стосується службових осіб та громадян — порушників відповідного законодавства, то вони є суб'єктами відповідаль­ності дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної чи кримінальної, а застосовуються до них відповідно санкції суб'єктивні як репресивного, так і репараційного характеру.



72


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка