1. Екологічна політика України



Сторінка9/14
Дата конвертації07.05.2016
Розмір2.88 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

Перевищень допустимих рівнів вмісту радіоактивних речовин у повітрі, встановлених НРБУ-97, протягом року на території автономії не зафіксовано. Середній показник забруднення атмосферного повітря склав 5,4*10-6 Бк/л, максимальний – 14,8*10-6 Бк/л. Радіоактивні опади радіонуклідів у 2006 р. були нижче за допустимі концентрації та не перевищували ГДК (ГДК= 110 Бк/ м2.)




з/п

Пункт контролю

Радіоактивні випадання , Бк/м2.

мінімум

максимум

середнє







2005

2006

2005

2006

2005

2006

1.

м. Керч

0,0

0,0

4,6

3,8

2,1

2,0

2.

м. Сімферополь

0,0

0,5

4,1

3,8

2,1

2,1

3.

м. Феодосія

0,0

0,0

4,6

4,2

2,1

2,0

4.

смт. Чорноморське

0,0

0,0

5,3

4,2

2,1

2,0

Щільність опадів радіонуклідів з атмосфери не перевищує гранично допустимі концентрації:

Показник

Щільність випадань, Бк/м2* місяць

Середня

за 2006 р.

01

02

03

04

05

06

07

08

09

10

11

12




бета-акт.

60,7

60,0

59,3

62,8

64,2

61,6

63,1

62,4

56,3

56,9

64,2

62,9

734,4

137 Cs

0,24

0,23

0,35

0,38

0,33

0,39

0,18

0,28

0,20

0,29

0,22

0,30

3,39

90Sr

0,84

0,59

0,63

*




* проби опрацьовуються.

Середнє утримування радіонуклідів 137Cs за результатами радіологічних досліджень складає:



Об'єкт контролю

утримування радіонуклідів 137 Cs,

Бк/л, Бк/м2

Норми радіаційної

безпеки

Бк/л, Бк/м2

Повітря

0,000007

0,2

Грунт

10,0

1000,0

Питна вода

0,0020-0,0045

2,0

Вода водоймищ

0,0037-0,0080

2,0

Вміст штучних радіонуклідів у продуктах харчування та питній воді відповідає нормативам ДР-2006. У будівельних матеріалах вміст радіонуклідів не перевищує нормативів НРБУ-97 і ДБН В.1.4-2.01-97.

Інформація про радіологічний стан Північно-Кримського каналу надана Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів. Результати аналізів у 2006 р. на визначення радіоцезію та стронцію-90 свідчать, що вміст цих контрольованих радіонуклідів у воді Північно-Кримського каналу знаходиться значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання (54,0 пКи/л) і складали – 0,80 – 1,30 пКи\л.



Концентрація

Радіоцезій,

пКи/л

Радіоцезій,

пКи/л

Стронцій-90,

пКи/л

Стронцій-90,

пКи/л

2005

2006

2005

2006

мінімальна

<0,1

0,000

0,680

0,810

середня

<0,1

0,000

1,053

1,138

максимальна

<0,1

0,000

1,350

1,330

Радіаційного забруднення території республіки не виявлено. За інформацією, наданою Кримської Республіканської СЕС, вміст у ґрунті радіонуклідів 137Cs , 90Sr знаходиться на рівні багаторічних досліджень.






Місце відбору проби

Активність Бк/л

137Cs

90Sr

Мул Північно-Кримського каналу

5,4-+ 1,0

3,7-+ 1,0

м. Сімферополь

17,9

4,48

м. Алушта (горна частина)

6,5

1,41

м. Джанкой (степова частина)

4,9

3,33

Державним центром „Центрдержродючисть” у 2006 році обстежено 2629,1 гектарів пашні, пасовищ, лугів на вміст у ґрунті радіонуклідів цезія-137, стронція-90. Вміст радіонуклідів відповідає самому низькому рівню забруднення (< 1 Кі/км2) та характеризується сталістю значень.

Щільність забруднення радіонуклідами цезію та стронцію сільськогосподарських угідь у 2006 р. наведено у таблиці:


Район

обстежено



Площа,

тис.га

Щільність забруднення,

Кі/кв. км

до 1

цезій-137

стронцій-90

1-15

0,02-0,15

Бахчисарайський район

пашня

67,0

67,0

-

67,0

Білогірський район

пашня

20,6

20,6

-

20,6

Джанкойський район

пашня

161,1

161,1

-

161,1

Кіровський район

пашня

384,2

384,2

-

384,2

Красногвардійський район

пашня

пасовище


51,7

70,6


51,7

70,6


-

51,7

70,6


Красноперекопський район

пашня

133,2

133,2

-

133,2

Ленінський район

луг

пасовище


71,5

250,0


71,5

250,0


-

71,5

250,0


Ніжньогірський район

пашня

82,5

82,5

-

82,5

Первомайський район

пашня

228,0

228,0

-

228,0

Роздольненський район

пашня

163,7

163,7

-

163,7

Сакський район

пашня

222,8

222,8

-

222,8

Сімферопольський район

пашня

270,2

270,2

-

270,2

Совєтський район

пашня

256,0

256,0

-

256,0

Судак (с. Морське, с Веселе)

багаторічні

насадження



6,58

6,58

-

658

Чорноморський район

пашня

142,7

142,7

-

142,7




Автономна Республіка Крим




2629,1

2629,1

-

2629,1

пашня

2230,4

2230,4

-

2230,4

багаторічні насадження

6,58

6,58

-

6,58

луг, пасовище

392,1

392,1

-

392,1

На підставі аналізу отриманої інформації можливо зробити наступні висновки:

перевищень допустимих рівнів вмісту радіоактивних речовин у повітрі, воді, ґрунті, встановлених НРБУ-97, не спостерігалося.

Для забезпечення радіаційної безпеки населення, персоналу та природного середовища необхідно:



  • створити єдину державну систему обліку і контролю ДІВ;

  • розробити і затвердити економічний механізм відповідальності підприємств за тимчасове зберігання радіоактивних відходів на своїй території;

  • затвердити екологічний паспорт території;

  • розробити та затвердити методику розрахунку збитків від можливої радіаційної аварії;

  • створити спеціальний фонд поводження з радіоактивними відходами.



9. Вплив негативних факторів довкілля на стан здоров'я населення
Санепідемслужбою Криму здійснюється контроль за якістю питної води, води водоймищ в зонах водокористування, атмосферним повітрям населених місць, якістю ґрунту.

  1. Питна вода

За станом на 01.01.2007 р. Санепідемслужбою Криму охоплено 825 джерел централізованого водопостачання, в тому числі 134 комунальних, 82 відомчих і 609 сільських водопроводів.

З 825 водопроводів 58 не відповідають санітарним нормам або 7% (у 2005 – 8%).

Відновлені МСО на 9 водопроводах (Роздольненський, Судакський р-н), побудовані хлораторні на сільських водопроводах Сімферопольському, Судакському районах. У ряді сільських населених пунктів виконана реконструкція мереж.

На протязі 2006 року спеціалістами санепідемстанцій було досліджено 13666 проб питної води на санітарно-хімічні показники, в тому числі не відповідає санітарно-гігієнічним нормам 680 або 4,9% (у 2005 р. – 4,4%).

На бактеріологічні показники досліджено 14175 проб, що відповідають санітарним нормам 281 або 1,9% (2005 р. – 1,9%). Найбільше число нестандартних проб зареєстроване на сільських водопроводах – 3,4% (у 2005 р. – 4,2%). На комунальних водопроводах питома вага нестандартних проб склала 1,0% (2005 р. – 0,9%); відомчих 1,1% в 2005 р. (1,2%).

На якість питної води систем централізованого водопостачання негативний вплив робить незадовільний санітарно-технічний стан водопровідних споруд і мереж, невчасне проведення капітальних і поточних планово-профілактичних ремонтів і ліквідація аварій, пов'язаного з недоліком фінансування і незадовільним станом матеріально-технічних баз водопровідно-каналізаційних господарств.

Ситуація ускладнюється відключенням об'єктів водопостачання від систем електроживлення. Подання води за графіками також сприяє забрудненню питної води у водопровідних мережах. На режимному водопостачанні знаходяться близько 70% сільських населених пунктів Криму.

У літній період на режимному водопостачанні практично знаходяться всі міста і селища.

У звітному році з різким запізненням було проведено закачування води з системи Північно-Кримського каналу в питні водосховища. В міста Керч, Феодосію, населені пункти Ленінського району вода подавалася з нижніх горизонтів водосховищ з мутністю, що перевищує проектні параметри очисних споруд. Питома вага нестандартних проб питної води, що подається населенню по мутності склала: м. Керч – 12,7% (2005 р. – 5,9%); у р. Феодосії – 17,8% (2005 р. – 15,1%); у Ленінському районі – 9,1% (2005 р. – 6,3%).

Ряд населених пунктів Бахчисараю, Білогірського, Кіровського, Сімферопольського, Судакського районів користуються водою з джерел децентралізованого водопостачання.

На контролі санепідемслужби 69 джерел децентралізованого водопостачання, у тому числі: 38 колодязів загального користування та 31 каптаж, з яких відібрано і досліджено 101 проба на санітарно-хімічні і 126 на бактеріологічні показники.

Кількість проб, що не відповідають санітарним нормам за санітарно-хімічними показниками складає 16 або 15%; (у 2005 р. – 34%).

На бактеріологічні 38 або 30% (2005 – 52%).

Поліпшення якості води шахтних колодязів досягається впровадженням в практику водопостачання дозуючих патронів.

2. Контроль за поверхневими водоймищами

З метою вивчення впливу стічних вод на режим водоймищ в місцях водокористування встановлено 116 контрольних створів, у тому числі: 20 на водоймищах II категорії (у 2005 - 19) та 96 створів в прибережній зоні моря.

З водоймищ II категорії відібрано 226 проб на санітарно-хімічні показники, у тому числі 103 проби на пестициди та 1837 на мікробіологічні, з них 1515 на гельмінти.

Питома вага нестандартних проб склала: на санітарно-хімічні показники 5% (у 2005 – 3,9%), та мікробіологічним 1837 – 6,8 (2005 – 3,1%). З виділенням гельмінтів, небезпечних для здоров'я, 40 проб – 2,6% (2005 – 2%).

Погіршення показників водоймищ II категорії спостерігається в період випадання зливових дощів, за рахунок забрудненого поверхневого стоку.

У контрольних створах прибережної зони моря відібрано 1168 проб на санітарно-хімічні показники, у тому числі 34 проби на пестициди.

Всі проби відповідають гігієнічним нормативам.

На мікробіологічні показники досліджено 5149 проб, з них не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам 84 проби – 1,6% (2005 – 2,5%), з виділенням гельмінтів, небезпечних для здоров'я людини -14 проб – 0,7% (2005 – 1,7%).

Найвища питома вага нестандартних проб в 2006 році в районі міста Керчі – 12,2% (2005 – 9,2%), в місті Ялті 9% (у 2005 – 10%), що пояснюється великим рекреаційним навантаженням.

Перевищує республіканський показник Сімферопольський р-н – 3,4% (2005 – 5,2%).

Заходи, передбачені державними і місцевими програмами по попередженню забруднення водоймищ через відсутність коштів не виконані. Не ведеться будівництво очисних споруд м. Старий Крим, реконструкція і розширення очисних споруд м. Керчі (Орджонікідзевські та Бондаренківські). Реконструкція КОС міста Саки виконана лише на 28%.

3. Атмосферне повітря

Контроль за якістю атмосферного повітря санепідемстанціями АР Крим проводиться на 18 стаціонарних та 42 пересувних постах в містах і районах.

За 2006 рік досліджено 8100 проб атмосферного повітря, в тому числі 5504 проби – на стаціонарних постах. Кількість проб з перевищенням ГДВ – 183 або 2,2% (2005 рік - 2,3%). Основні перевищення складає оксид вуглецю (8,1%), в тому числі на магістральних вулицях м. Сімферополя, де питома вага проб з перевищенням ГДВ по оксиду вуглецю склала 48,4% від числа досліджених проб. Максимальна концентрація СО склала 2,4 ГДК (2005 г- 3,1 ГДВ).

За іншими показниками де зареєстровані проби з перевищенням ГДВ, повторюваність нестандартних проб склала:


  • по пилу -1307 проб, 9 нестандартних - 0,07%;

  • сірчаний ангідрид -1785, 16 нестандартних -0,85%;

  • оксид вуглецю -1621 проб, 131 нестандартних – 8,1%;

  • хлористий водень -150 проб, 2 нестандартних -1,3%;

  • діоксид азоту -2172 проби, 25 нестандартних -1,1%.

Решта досліджених інгредієнтів (фенол, формальдегід, сірчана кислота, солі важких металів [ Рb, Zn, Mn, Cr, Fe, Cu, Cd], сажа, хромового ангідриду) – перевищення ГДВ не реєстровані.

  1. Грунт

Контроль за станом ґрунту здійснюється в 380 контрольних пунктах.

Контрольні пункти встановлені на території промпідприємств, санітарно-захисних зон, в зоні впливу підприємств та транспортних магістралей, в місцях зберігання відходів, в житловій зоні, в зоні пляжів.

У 2006 році досліджено проб:

- на хімічні показники – 1791/155 -8,6%; в тому числі на пестициди 289/0; на солі важких металів 448/145 -32,3%;

- на бактеріологічні показники – 1255/21- 1,67%.

В порівнянні з 2005 роком питома вага проб ґрунту, що не відповідає гігієнічним нормативам по хімічним показникам, в цілому залишається на тому ж рівні: 8,7%-8,6%.



10. Рослинний світ
Рослинний світ Криму багатий та різноманітний. За різними оцінками на півострові налічується приблизно 2640 видів дикорослих судинних рослин, а також приблизно 1000 - інродуцентів. Майже кожний десятий вид Кримської фауни ендемічний. Сучасний стан лісів та інших рослинних ресурсів є наслідком багатолітнього антропогенного тиску, основні фактори якого - рекреація, випас худоби, вирубки (особливо в минулому), пожежі, забруднення навколишнього природного середовища тощо. Біоценози Криму у природному вигляді збереглися лише на окремих територіях, більшість з яких заповідні. Стан природних фітоценозів, особливо в степовій зоні Криму, значною мірою визначається високим рівнем господарського навантаження на територію (71% сільгоспугідь, із них близько 47% орних земель від загальної площі півострова).

Реліктові південно бережні насадження також страждають від високого антропогенного навантаження.

Ліси Криму поряд із водорегулювальними та ґрунтозахисними виконують також оздоровчо-рекреаційні та естетичні функції.

Усі ліси Криму належать до першої групи і займають 338 285 га (понад 11% від загальної площі півострова) та зростають, в основному, в гірській і передгірній його частинах, у степових же регіонах вони представлені невеликими масивами. За останні 50 років площа вкритих лісом територій на півострові зросла на 47 тис. га., однак в останні роки даний процес має неухильну тенденцію до зниження.

Функції організації та ведення лісового господарства в Автономній Республіці Крим покладено на Рескомліс Криму, у його віданні знаходяться понад 80% лісових площ.

Однією з основних характеристик лісових ценозів є їх вікова структура. У Кримських лісах молодняки становлять 13%, середньовікові насадження - 28%, дозріваючі - 16%, стиглі - 25%, перестиглі - 18%. Такий стан указує на необхідність проведення невідкладних лісовідтворювальних заходів.

Кримською гірсько-лісовою дослідною станцією розроблено ряд лісогосподарських заходів, спрямованих на сприяння природному відновленню лісів та реконструкції малоцінних насаджень.

До лісів першої групи належать і лісосмуги. За останні п’ятдесят років площа під лісосмугами в Криму збільшилась від 7,7 тис. га до 40 тис. га. Однак в останні роки у зв’язку з відсутністю бюджетного фінансування йде постійне зниження обсягів створення лісових захисних насаджень по всім відомствам.

Рескомлісом Криму щорічно здійснюються лісозахисні заходи у вигляді рубок догляду, санітарних рубок, лісокультурні та лісовідновлювані заходи, з метою лісогосподарського догляду за насадженнями, поліпшення якості деревостоїв, санітарного стану лісів. Порубки, які пов’язані з веденням лісового господарства були проведені на площі 3337 га і при цьому було заготовлено 62,3 тис. м3 деревини, у тому числі 54,6 тис.м3 - ліквідної.

За усіма лісними насадженнями на території держлісфонду проводиться поточне лісопатологічне обстеження з метою здійснення заходів щодо боротьби із спалахами масового розмноження та поширення шкідників та хвороб лісу.

У 2006 році підприємствами Республіканського комітету з лісового і мисливського господарства АР Крим створено 310 га лісових насаджень при плані 294 га, з них у лісовому фонді -310 га.

Динаміку лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень наведено у таблиці 10.1.
Таблиця 10.1 Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га




2002

2003

2004

2005

2006

Лісовідновлення, лісорозведення-на землях лісового фонду

78

13

-

-

310

Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях

68

51

77

89

-

Створення полезахисних лісових смуг

21

11

23

11

-

Розроблено дієві заходи з реалізації Регіональної програми з охорони і відтворення лісів, підвищення їх продуктивності і раціонального використання на 2005-2015 рр. по збільшенню обсягів створення захисних лісонасаджень. Проведено заходи по прийому під залісення непридатних для сільгоспвикористання земель, одержанні попередні рішення про виділення 25,3 тис.га таких земель у степових районах півострова.

Одним з найбільш активних рослинних обєктів що використовуються є лікарські рослини. З 2.6 тис. видів флори Криму біля 600 видів використовуються як лікарська сировина. До складу Державної фармакопеї (офіційний реєстр 1989 р.) занесено 260 видів рослин. Основними видами лікарських рослин Криму є ромашка лікарська, материнка звичайна, звіробій звичайний, шипшина, та чебрець.

Ряд рослинних масивів знаходиться на території обєктів природно-заповідного фонду. Ліміти заготівлі недеревних рослинних ресурсів - лікарських рослин затверджуються постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим. В 2000 році Верховною Радою Автономної Республіки Крим було прийнято постанову “Про організацію раціонального використання недеревних рослинних ресурсів місцевого значення в Автономній Республіці Крим”. Заготівлю лікарської сировини здійснюють організації: ЗАТ “Фармфабрика”, РВО “Фармація”, Рескомліс АРК, ТОВ “Елкор”, та приватні підприємці. Дані щодо заготівлі недеревних рослинних ресурсів основними заготівниками в Автономній Республіці Крим за 2002-2005 роки наведено у таблиці 10.3


Таблиця 10.2. Динаміка заготівлі лікарської сировини, т


Рік

Вид сировини

Встановлені

ліміти

Фактично заготовлено

1

2

3

4

2003 р.

Бузина чорна, плоди

5.0

-


Бузина чорна, квітки

2.0

0.122


Гірчак перцевий, трава

15.0

1,0

Глід криваво-Чорвоний, плоди

7.0

1,79

Глід криваво-червоний, квіти

0.2

-


Грицики, трава

10.0

0.22

Деревій звичайний, трава

3.0

1.33

Звіробій звичайний, трава

4.5

2.13

Кропива дводомна, листя

15.0

1.3

Материнка звичайна, трава

4.5

0.83


Мати-й-мачуха, трава

1.0

0.7,34

Подорожник, лист

5.0

1,1

Полин, трава

50.0

48,8

Ромашка, квіти

30.0

23,012

Собача кропива серцева, трава

5.0

0.7

Чебрець, трава

4.5

2,99

Череда, трава

5.0

0,59

Чистотіл звичайний, трава

0.2

0.1

Шипшина, плоди

50.0

18

Липа серцелиста

0.5

-

Разом по території АРК

217,4

105,72


1

2

3

4

2004 р.

Бузина чорна, плоди

5.0

0.075


Бузина чорна, квітки

2.0

0.138


Гірчак перцевий, трава

15.0

0.12

Глід криваво-червоний, плоди

7.0

3.04

Глід криваво-червоний, квіти

0.2

0.05


Грицики, трава

10.0

0.94

Деревій звичайний, трава

3.0

1.59

Звіробій звичайний, трава

4.5

2.45

Кропива дводомна, листя

15.0

1.96

Материнка звичайна, трава

4.5

0.65


Мати-й-мачуха, трава

1.0

0.9

Подорожник, лист

5.0

2.49

Полин, трава

50.0

34.71

Ромашка, квіти

30.0

48.1

Собача кропива серцева, трава

5.0

0.94

Солодка гола, корінь

5.0

5.0


Чебрець, трава

4.5

1.85

Череда, трава

5.0

1.12

Чистотіл звичайний, трава

0.2

0.2

Шипшина, плоди

50.0

23.41

Липа серцелиста

0.5

0.15

Разом по території АРК

222.4

129.883


1

2

3

4

2005г.

Бузина чорна, квітки

2.0

0.2


Глід криваво-червоний, плоди

7.0

6,65

Глід криваво-червоний, квіти

0.2

0.2


Грицики, трава

10,0

10,0

Звіробій звичайний, трава

4.5

4,3

Кропива дводомна, листя

15.0

11

Материнка звичайна, трава

4.5

4,5


Мати-й-мачуха, трава

1.0

1,0

Подорожник, лист

5.0

4,1

Полин, трава

50.0

43,5

Ромашка, квіти

30.0

26

Собача кропива серцева, трава

5.0

4,2

Спориш, трава

15.5

10,1


Деревій, трава

3,0

2,45


Чабрець, трава

4.5

4,5

Череда, трава

5.0

5,0

Чистотіл звичайний, трава

0.2

0.2

Шипшина, плоди

50.0

43.5

Липа серцелиста

0.5

0.4

Разом по території АРК

212,9

183,6


1

2

3

4

2006г.

Бузина чорна, квітки

6.0

2.0


Бузина чорна, плоди

6.0

5.0


Буркун лікарській, трава

5.0

4.5

Глід криваво-червоний,

30.0

28.5

Глід криваво-червоний, квіти

1,0

0.5


Горіх волоський, листя

5.0

4.3

Грицики звичайні, трава

10,0

9.0

Деревій, трава

30.0

24.5

Дерен, плоди

5.0

4.0

Залізниця кримська, трава

1,0

0.5

Звіробій, трава

20.0

14,3

Іван-чай, трава

0.5

0.3

Кропива дводомна, листя

20.0

11

Кульбаба лікарська, коріння

6.0

4.8

Ліщина звичайна, листя

5.0

4.5


Лопух, коріння

10.0

9.0


Материнка звичайна, трава

15.0

14,5


Мати-й-мачуха, трава

5.0

2.4

М’ята, трава

5.0

4.2

Пижмо звичайне, суцвіття

5.0

4.0

Подорожник, листя

7.0

5,1

Полин, трава

80.0

63,5

Ромашка, квіти

50.0

38.4

Собача кропива серцева, трава

5.0

4,2

Солодка гола, коріння

1.0

0.6

Софора японська, плоди

20.0

19.3

Спориш, трава

15.0

10.1


Суничка, листя

2.0

1.3


Терен, плоди

3.0

2.9


Хміль, суцвіття (шишки)

5.0

4.2


Цикорій, коріння

5.0

4.3


Чабрець, трава

15.0

14,5

Череда, трава

3.0

3.0

Чистотіл звичайний, трава

3.0

2.2

Шипшина, плоди

100.0

90.5

Разом по території АРК

504,5

415,4

1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка