1. Екологічна політика України



Сторінка6/14
Дата конвертації07.05.2016
Розмір2.88 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

5.2. Структура та стан земель
В республіці майже 4866.48 га земель знаходиться у порушеному стані, 1502.06 га з них потребують рекультивації. У звітному періоді в Автономній Республіці Крим відновлено 407.74 га відпрацьованих земель, які передані до сільськогосподарського користування.

Потенційними джерелами забруднення земель є споруди, яки зв’язані з розвідкою, здобиччю, переробкою, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти і нафтопродуктів. Особливу шкоду завдає технічний стан розвідувальних та експлуатаційних свердловин на родовищах вуглеводородів..

Загальна площа земель АРК складає 2608,1 тис.га. Сільськогосподарські угіддя в республіці займають 1800,0 тис.га, або 69.01 % всієї площі, у тому числі ріллі – 1262,7 тис.га (48.4 %).

У порівняні з 2006 р. несуттєво збільшилась площа ріллі, збільшилась - забудованих земель, при зменшенні площі багаторічних сільгоспнасаджень та пасовищ.

У Криму є особливо цінні землі: лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти – 58,3 тис.га; бурі гірсько-лісові – 42,1 тис.га; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму – 48.5 тис.га.

Розподіл орних земель за крутизною схилів такий: менш 1° - 79.9%, 1-3° - 16,4%, 3-5° - 2.3%, 5-7° - 0.9%, більше 7° - 0.5%.


Таблиця 5.2.1. Структура земельних угідь


Типи земель та угідь

Площа земель та угідь за роками, тис.га




2002

2003

2004

2005

2006

Земель загалом

2608.1

2608.1

2608.1

2608.1

2608.1

Сільгоспугіддя загалом

1801.8

1801.8

1802.0

1800.9

1800.0

- рілля

1250.7

1255.4

1261.0

1262.2

1262.7

- багаторічні сільгоспнасадження

89.4

85.6

83.5

81.9

8108

- перелоги

13.6

14.3

12.6

13.1

13.1

-сіножаті

2.1

2.1

2.1

2.1

2.1




- пасовища

446.0

444.4

442.8

441.6

440.3

Ліси та інші лісовкриті площі

298.7

298.7

298.6

298.7

299.0

Забудовані землі

102.7

102.9

103.4

107.6

108.1

Відкриті заболочені землі

4.9

4.9

4.9

5.1

5.1

Відкриті незаболочені землі (піски, яри, землі під зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)

124.6

125.7

129.9

125.8

126.4

Поверхневі води суходолу

216.7

215.4

215.4

211.4

211.0


Таблиця 5.2.2 Порушені, відпрацьовані землі та їх рекультивація


Землі

2002 рік

2003рік

2004рік

2005рік

2006рік

1

2

3

4

5

6

Порушені, тис. га

0.005132

0.005139

0.004998

0.004985

0.004866

% до загальної площі території

0.19

0.19

0.19

0.19

0.19

Відпрацьовані, тис.га

0.005132

0.001534

0.001629

0.001713

0.001502

% до загальної площі території

0.06

0.05

0.06

0.06

0.05

Рекультивовані, тис га

0.000031

0.000043

0.000123

0.000069

0.000407

% до загальної площі території

0.001

0.001

0.004

0.002

0.015

В Автономній Республіці Крим більш 70 % (1242.3 тис.га) сільськогосподарських угідь страждають від вітрової ерозії, в тому числі ріллі – 50%(870.3 тис.га).

Найбільше вітрової ерозії зазнали землі у Чорноморському, Сакському та Первомайському районах (94-96% території). В інших районах площа таких земель складає 50% і лише в трьох районах - менш 50%.

Основними видами забруднюючих речовин є важкі метали та залишкова кількість пестицидів.

За даними центру “Кримдержродючість” перевищення ГДК:

- важкі метали виявлено у 489 зразках з 1225 відібраних;

- залишкова кількість пестицидів (ДДТ) виявлена у 57 зразках з 1072 проаналізованих, в т.ч. вище ПДК – 14 зразків.

На контрольних ділянках, в проаналізованих зразках ґрунту, відібраних у 16 районах Криму, щільність забруднення 137Cs вміщує менш 1,0 Кі/км2 , 90Sr < 0,15 Кі/км2.



5.3. Охорона земель
Республіканськім Комітетом продовж звітного періоду було проведено 564 перевірки підпріємств(в т. ч. 5 зачислених до ”Переліку екологічно небезпечних об’єктів України” ).Кількість складених протоколів - 416.Притягнуто до адміністративної відповідальності осіб – 416.Сума штрафів: накладено – 35651 гр., стягнуто – 32934 гр. Також у сфері державного контролю за земельними ресурсами було пред’явленні 9 позовів на суму 66507 гр., стягнуто за 8 позовами - 60199 гр., 4 випадки призупинення роботи.

6. Надра
6.1. Мінерально-сировина база

У виконання підпунктів 2.2 та 2.3 пункту 2 Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 20 жовтня 2004 року № 1100-4/04 ” Про розвиток мінерально-сировинного комплексу Автономної Республіки Крим на термін до 2010 року” , Закону України ”Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на термін до 2010 року” Радою міністрів Автономної Республіки Крим розроблена Програма розвитку мінерально-сировинної бази Автономної Республіки Крим на термін до 2010 року. Яка затверджена Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим . Від 23.05.07 № 450-5/07

Згідно Державного балансу запасів України в Кримському регіоні на обліку знаходяться 263 родовища 32 різновидів корисних копалин .

В даний час в розробці знаходяться 85 родовищ, ще 18 готові до експлуатації.

Взагалі в освоєння включені 103 родовища, або 39,5 % їх загальної кількості , що характеризує високій рівень промислового освоєння мінеральних ресурсів республіки.

В структурі мінерально-сировинного потенціалу переважають родовища будівельної мінеральної сировини – 154, або 58,8 %. Наступні за кількістю вуглеводи – 44 родовища ( 16,8 % ), лікувальні грязі – 22 родовища ( 8,4 % ), прісні, мінеральні та термальні води – 23 родовища (8,8 % ), металургійна сировина 16 родовищ (6,2 % ), горно-хімічна сировина – 3 родовища (1,1 %).

Для Кримського регіону характерно нерівномірне розміщення родовищ корисних копалин, що пов’язано з просторовим розміщенням структурно-формаціоних геологічних комплексів. Найбільш висока насиченість корисними копалинами характерна для Сакського та Ленінського районів – 52 для кожного,Чорноморського района- 28, Бахчисарайського, Білогірського і Роздольнінського районів – по 16 родовищ в кожнім, Первомайському району – 15,Симферопольського району – 14. На території решти районів та міських рад знайдено по 5 родовищ твердих корисних копалин, а в Радянському районі лише 1 родовище будівельного каміння.

Основу паливно-енергетичної сировини складають вуглеводи: нафта, природний газ та газовий конденсат. Місцезнаходження цих видів сировини в Криму та прилеглих акваторіях Чорного та Азовського морів відносяться до Південного нафтогазоносному регіону України, де вони знаходяться переважно у його східній частині. На основі геолого-структурної будови регіону виділяють Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна, Азово-Єйська газоносна, Індоло-Кубанська нафтогазоносна та Чорноморська перспективна область.



Якість підземних вод
Основними факторами, що впливають на якість підземних вод, є метеорологічні умови та господарська діяльність.

Метеорологічні умови 2006 року для багатьох районів Криму були недостатньо сприятливими для поповнення запасів підземних вод за рахунок атмосферних опадів, яких випало менш, ніж в минулому році на 35-215 мм, за винятком 3-х районів, де їх випало більше на 21-72 мм (Чорноморське, Роздольне, Білогірськ).

Як і в попередні роки, експлуатаційний водозабір по Криму продовжує зменшуватися. У 2006 році він склав 353,728 тис.м3/добу, що на 19,7 тис.м3/добу менше ніж в 2005 році.

Внаслідок метеорологічних умов, які у 2006 році були недостатньо сприятливими для поповнення запасів підземних вод і експлуатаційного відбору підземних вод, що постійно скорочується, як і раніше у Криму спостерігається регіональний підйом рівнів. Однак значного поліпшення гідрохімічного стану не сталося, тому що процес відновлення хімічного складу підземних вод більш тривалий.

Як і раніше, значна частина водозаборів Криму знаходиться у складних умовах експлуатації. Підвищена мінералізація води спостерігається на 95 водозаборах, у тому числі на 6, що мають запаси, затверджені ДКЗ і УТКЗ. Забір води з водоносного горизонту у четвертинних відкладеннях по Криму у 2006 році склав 49,362 тис. м3 /добу. У несприятливих гідрохімічних умовах експлуатуються окремі свердловини у Білогірському і Бахчисарайському районах, де мінералізація підземних вод досягає 2г/дм3, жорсткість - до 16,5 мг-екв/дм3.

Водоносний горизонт понт-меотичних відкладень характеризується розвитком негативних процесів у Красноперекопському, Джанкойському, Роздольненському, Сакському, Красногвардійському, Первомайському районах, землях м. Керчі.

У Джанкойському районі несприятлива гідрохімічна обстановка спостерігається у 5 господарствах, у Красноперекопському районі – на ділянках 12 господарств, у Роздольненському районі - в межах 9 господарств. Погіршення якості підземних вод, очевидно, відбувається внаслідок підтягнення солоних вод по пласту і з нижніх пластів і часткового перетоку мінералізованих вод з вищезалягаючих водоносних горизонтів по затрубному простору. У Сакському районі два водозабори (Сакський хімзавод і Охотниковський), що раніше експлуатували даний водоносний горизонт, повністю засолені і працюють тільки для технічних потреб з мінімальним водовідбором.

У Первомайському районі в 5 господарствах, що експлуатують понт-меотичний водоносний горизонт, підземні води мають мінералізацію 1,2-5,6 г/дм3, у зв'язку з чим господарства вимушені застосовувати опріснювальні установки для задоволення потреб питного водопостачання, перебурювати свердловини на нижчезалягаючий водоносний горизонт середньо міоценових відкладень.

Характеризуючи стан підземних вод водоносного горизонту понт-меотичних відкладень, необхідно відзначити, що як і раніше, при найгострішому дефіциті води у населених пунктах Криму, залишаються невикористаними розвідані Просторненський, Ніжинський, Новогригоріївський водозабори.

По водоносному горизонту сарматських відкладень несприятливі обставини зберігаються у Первомайському, Сакському, Чорноморському, Красногвардійському районах. Так, у Первомайському районі через багаторічне перевищення водовідбору над природним поповненням запасів підземних вод, 11 господарств, що експлуатують сарматський водоносний горизонт, знаходяться в складних гідрохімічних умовах експлуатації. Водовідбір збільшився на 0,249 тис.м3/добу в порівнянні з 2005 роком і становив 4,407 тис.м3/добу.

Складна гідрохімічна обстановка продовжує залишатися у Чорноморському районі, де 11 господарств району використовують підземні води з мінералізацією 1,1-2,4 г/дм3. Водовідбір у 2006 році зменшився на 1,173 тис.м3/добу і становив 6,665 тис.м3/добу.

У Сакському районі 6 господарств використовують підземні води з мінералізацією 1,1-3,5 г/дм3. Водовідбір у 2006 році збільшився на 3,488 тис.м3/добу. Продовжує залишатися складною обстановка на Чоботарському водозаборі, де мінералізація підземних вод досягла 1,2-1,4 г/дм3.

У межах рівнинного Криму водовідбір з водоносного горизонту середньоміоценових відкладень зменшився в порівнянні з минулим роком на 4,163 тис. м3/добу і склав 20,863 тис. м3/добу.

Як і в попередні роки, у 2006 році відбувалося забруднення підземних вод. Найбільше поширення має забруднення азотними сполученнями, причиною якого є інфільтрація неочищених і недостатньо очищених стоків в області постачання водоносних горизонтів, відсутність каналізаційних споруд в сільських населених пунктах.

Найбільш високий рівень забруднення характерний для перших від поверхні водоносних горизонтів, незахищених або слабозахищених від вертикальної міграції забруднюючих компонентів.

Найбільш забруднені водоносні горизонти у Сімферопольському районі. Зміст нітратів досягнув в алювіальному водоносному горизонті долини р.Салгір до 99 мг/дм3, в пліоценовому водоносному горизонті – до 141,9мг/дм3, в сарматському водоносному горизонті - до 110,6 мг/дм3, в середньоміоценовому - до 12 9мг/дм3, в палеогеновому - до 89 мг/дм3 , в крейдяному - до 90 мг/дм3.

Також нітратного забруднення зазнавав алювіальний водоносний горизонт долин річок південно-східного узбережжя, де практично у всіх пробах фіксуються нітрати від 1,3 до 47,2мг/дм3. Джерелом забруднення є неорганізовані звалища побутового сміття, житлова забудова, стічні канави і інші.

Нітратне забруднення характерне для Білогірського району, де в алювіальних відкладеннях долини р.Біюк-Карасу зміст нітратів досягає 75мг/дм3, в сарматських і середньоміоценових відкладеннях зміст нітратів фіксується майже по всіх експлуатаційних свердловинах від 3 до 59,7мг/дм3, в юрських – до 24,3мг/дм3.

У Сакському районі по деяких свердловинах, обладнаних на понт-меотичний і сарматський водоносні горизонти, фіксуються нітрати до 39,6мг/дм3.

Бактеріологічне забруднення виявлено у четвертинному і муловому водоносних горизонтах Сімферопольського району.

Крім азотного і бактеріологічного забруднення водоносних горизонтів виявлені ділянки забруднення залізом, з підвищеним показником окислення води.

У межах Перекопського перешийку, під впливом стоків і викидів підприємств Армянсько-Красноперекопського промислового вузлу, продовжує зберігатися ореол забруднення токсичними металами. У вертикальному розрізі він охоплює три водоносних горизонти – четвертинний, верхнє-середньопліоценовий і понт-меотис-сарматський.

Внаслідок скорочення застосування пестицидів в Криму (середня кількість вжитих пестицидів скоротилася з 16,1 кг/га у 1985 році до 1,8 кг/га у 2001 році) в підземних водах наявність залишкових пестицидів не зафіксовано.

У цілому, у 2006 році в Криму стабілізувалися процеси як засоління, так і забруднення підземних вод.



6.2. Стан геологічного середовища
В межах території Криму розвинені зсувні, обвальні, абразивні, картові, селеві процеси. Цім явищам в найбільший мірі підвладні берегова смуга та гірська частина півострова.

На 31.12.06 в Криму зафіксовано 1562 зсува ( згідно Кадастру ). В 2006 р. пройшов обстеження 1351 зсув, в активному стані знаходяться 241 зсув, такім чином активність склала 33,6 % проти 35,3 % в 2005р. Інтенсивний розвиток різноманітних господарчих споруд, будівництво будинків-котеджей

призвело до появи більшого різноманіття техногенних впливів на геологічну середу. В результаті кількість техногенних зсувів збільшується. В звітній період їх кількість досягла 606, що складає 38,8 % від загальної кількості зсувів Криму, а на Південному березі Криму ( мис Айя-гора Каптель ) техногенні зсуви складають більш як 55%.

Значну небезпеку спричиняють обвально-абразійні процеси, розповсюджені на протязі 745 км вздовж узбережжя Кримського півострова. Інтенсивне розмивання берегу має місце на локальних ділянках між мисами Євпаторійський та Карантиний, в селище Морське - від балки Чобан-Куле до р. Ворон, в м. Алупка та сан. „Ай-Даниль”, на узбережжі Керченського півострова в районі м. Зюк і на Аршинцівській косі.

Обвали спричиняють загрозу населенню в рекреаційних зонах: мис Айя - мис Батилиман, сел. Кача, у районі мису Фіолент та г. Хрестова.

Селеві процеси найбільш активно проявляються у межах селенебезпечних долин південно-східного, рідше – західного узбережжя. Це, в основному, водно-кам'яні селі з витратою 10-15 м3 /с та швидкістю потоку до 2-4 м/с. У 2006 році паводки спостерігались по долинам річок Учан-Су, Дерзкої, Авунда, Нефан-Узень, Ворон, Ай-Серез, Шелен (південно-східний Крим).

Підвищення опадів може спонукати активізацію зсувних процесів на локальних ділянках. Так активні зсуви деформують автошлях Сімферополь - Ялта Севастополь та Ялта – Гончарне. Руйнуються дороги: с. Нововасілівка – с. Плодове, с. Прохладне – с. Научне, с. Ароматне – с. Щасливе, с. Соколине – Ай-Петрі. Локально деформуються ділянки південнобережної дороги, окремі споруди санаторних комплексів.
6.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр(в т.ч. підземні води)
Республіканськім Комітетом продовж звітного періоду було проведено 553 перевірки об’єктів (в т. ч. 4 зачислених до ”Переліку екологічно небезпечних об’єктів України” ).Кількість складених протоколів - 323.Притягнуто до адміністративної відповідальності осіб – 320.Сума штрафів: накладено – 28442 гр., стягнуто – 21319 гр. Також у сфері державного контролю за надрами було пред’явленні 137 позовів на суму 1983160 гр., стягнуто 79 позовів на 434647 гр., випадок призупинення роботи - 1. Передано матеріалів у правоохоронні органи – 1. Притягнуто до кримінальної відповідальності - 1

6.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
Протягом 2006 року Рескомприроди Криму було видано 6 погоджень (екологічних картки) на користування надрами.
7. Відходи

З огляду на особливості Криму як курорту, де на незначній площі території півострова практично поруч існують природні рекреаційні зони і промислові підприємства, проблема поводження з відходами має особливе значення.

На території Криму за станом на 01.01.2007р. тільки на підприємствах, підзвітних Держкомстату, накопичено 1,129499 млн.т. токсичних відходів 1-3 класу ( табл. 7. 1.).

Внаслідок наявності різних типів виробництва, існуючих в регіоні, якісний склад відходів різноманітний. На цей час у Криму, за даними Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим, зареєстровано 18 видів відходів, в тому числі:

1 класу небезпеки – 4;

2 класу небезпеки – 6;

3 класу небезпеки –8.

Дані про зареєстровані відходи наведені в табл. 7.4

За даними статистики відходи 1 класу небезпеки складають відпрацьовані ртутьутримуючі люмінесцентні лампи, 2 класу - відходи неорганічних кислот, 3 класу – відходи гальванічних виробництв та нафтовідходи.

В Загальнодержавній програмі поводження з токсичними відходами не передбачені заходи для реалізації їх у Криму, однак рішення цієї проблеми для Криму, з огляду на рекреаційний напрям розвитку регіону, особливо важливе.

Збір і транспортування ртутьутримуючих ламп на демеркуризацію до ТОВ “Микитртуть”, крім самого підприємства, здійснюють ЧФ “ АІС і К ТОВ „Вікторія” та МВКП “Вікінг”. У 2006 році було передано до утилізації 131,865 тис од. ламп

Основними забруднювачами навколишнього природного середовища відходами 2 класу небезпеки є підприємства Перекопського промислового вузла, які входять до числа ста підприємств-забруднювачів України: ЗАТ «Кримський Титан», ВАТ «Кримський содовий завод». Через відсутність відповідних технологій утилізації, переробки промвідходів погіршується екологічний стан в регіоні.

В республіці частково вирішені питання, що стосуються знешкодження автопокришок. Відпрацьовані автопокришки збираються підприємствами маючими ліцензії на цей вид діяльності та здаються до утилізації зовнішньоторгівельному підприємству «Маг» якій знаходиться у Полтавській області. У 2006 році з Криму до підприємства передано на утилізацію 123,5 т. автопокришок.

Окрім токсичних відходів в Криму утворюється та накопичується велика кількість відходів гірничодобувної промисловості, металобрухту, вторсировини.

Проблемою утилізації полімерних відходів займаються ТОВ„ Южнє сіяніє”, ВАТ „Димакс”, ППКП „Алгеал” та інші. Утилізовано за 2006 рік полімерних відходів -750,795 т.

У 2006 році нові об’єкти для утилізації, зберігання та захоронення відходів, в тому числі токсичних і оборонної промисловості, не створювались. Земельні ділянки для розміщення означених об’єктів також не відводилися.

Дані про підприємства, що здійснюють утилізацію відходів, які утворюються у Криму, наведені в табл. 7.5.

Серйозною екологічною проблемою для Криму, як і у попередні роки, є проблема утилізації та переробки кісткових відходів, трупів тварин. Для їхньої утилізації у Криму є 215 ям “Беккері”, з них паспортизовано 122, 26 трупоспалюючих печей, але цієї кількості недостатньо. Мають місце випадки самочинного захоронення названих вище відходів, що створює загрозу забруднення ґрунтів, підземних і поверхневих вод продуктами розпаду.

Не менш гостро, ніж у попередні роки, стоїть у Криму проблема утилізації побутових відходів.

На території Криму функціонує 28 офіційно зареєстрованих полігонів і звалищ. За час функціонування цих звалищ (полігонів) ТПВ на них вже накопичено 21,5 млн.т. побутових відходів. Щорічно у Криму утворюється більш ніж 0,6 млн. т. ТПВ. Більша частина звалищ, полігонів ТПВ на 01.01.2007р. вичерпала свої можливості. Особливо скрутний стан з утилізацією побутових відходів у мм. Сімферополі, Керчі, Старому Криму, Судаку, смт. Коктебель, Октябрьське, Азовське, Багерове та ін.

Дані про інвентаризацію місць видалення відходів наведені в табл. 7.2

В містах і районах Автономної Республіки Крим організована єдина система санітарної очистки, збору та вивозу побутових відходів.

Треба відзначити, що фактично, незважаючи на вжиті заходи, території міст знаходяться у незадовільному стані, існуюча система санітарної очистки не забезпечує регулярний вивіз та знешкодження побутових відходів, що приводить до стихійних звалищ. З метою недопущення їхнього подальшого утворення в містах і районах Криму заплановані практичні заходи. У сільських радах утворюються сількомунгоспи, до функцій яких входить санітарне очищення території, в містах споруджуються додаткові майданчики для роздрібного збору ТПВ. Питання про стан поводження з відходами постійно висвітлюються у засобах масової інформації. З метою вирішення проблем в Автономній Республіці Крим затверджено Програму поводження з відходами в Автономній Республіці Крим на 2003-2007 роки.

В 2006 році на ці цілі виділено з Республіканського фонду охорони навколишнього природного середовища і освоєно більше двох мільйонів гривень, на 2007 рік передбачено фінансування в сумі трьох мільйонів гривень.

У рамках програми здійснюється робота по проектуванню, будівництву нових і реконструкції діючих полігонів твердих побутових відходів. В містах Джанкой і Красноперекопськ продовжується будівництво других полігонів. В 2006 році профінансовані роботи по проектуванню полігону в м. Судак з сміттєсортувальним комплексом з Республіканського фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 220 тис.грн. З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища виділені і освоєні кошти в сумі 104,150 тис. грн. на початок будівельних робіт.

Створені та працюють постійно діючі комісії при Раді міністрів Автономної Республіки Крім з питань поводження з відходами та Міжвідомча комісія з питань моніторингу навколишнього природного середовища.

Підготовлені основні положення концепції Програми організації поводження з відходами в Автономній Республіці Крим, основні вимоги до інвестиційних проектів в частині виконання обов'язкових робіт по збору, сортуванню, утилізації ТПВ в зоні санітарної відповідальності. Створено банк даних інвестиційних проектів. Органам виконавчої влади і місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим запропоновано сприяти інвестиційним компаніям в вирішенні питань виділення земельних ділянок для будівництва сміттєсортувальних станцій, заводів по переробці відходів, полігонів ТПВ, з урахуванням вимог земельного і природоохоронного законодавства, економічної доцільності і інтересів адміністративних одиниць. Заздалегідь розглянуті інвестиційні проекти по поводженню з побутовими відходами в мм. Ялта, Сімферополь, Феодосія, Євпаторія, Керч.

З Республіканського фонду охорони навколишнього природного середовища на розробку проекту Стратегії поводження з ТПВ виділено 98 тис.грн.

У звітному періоді проведено п'ять засідань Постійно діючої комісії з питань поводження з відходами у Автономній Республіці Крим, та сім нарад у чолі з першим заступником Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, на яких було розглянути питання поводження з твердими побутовими відходами в Автономної Республіці Крим і шляхи вирішення цієї проблеми в автономії.

Фірмі ТОВ „ Крим ФЕО Екосервіс”( м. Київ) погоджено документи на відведення земельної ділянки під будівництво сміттєпереробного комплексу у м. Саки. Проект будівництва комплексу по сортуванню і перевантаженню твердих побутових відходів отримав позитивний екологічний висновок. З липня 2006 року комплекс працює. За 2006 рік відсортовано та відправлено на переробку 1788 т. ресурсоцінних відходів.

Активізовано роботу з формування реєстрів об’єктів утворення, обробки та утилізації відходів, паспортизації місць видалення відходів. На 01.01.07р. затверджено 561 реєстрова карта об'єктів утворення, обробки та утилізації відходів, 39 паспортів місць видалення відходів. На 2007 рік видано 509 дозволів та лімітів на утворення та розміщення відходів підприємствам, установам та організаціям.

Вжито заходів щодо активізації роботи природоохоронних та інших контролюючих органів. У 2006 році проведено 1591 перевірку діяльності суб’єктів у сфері поводження з відходам, складено 1455 протоколів ( у 2005р.-1324), притягнуто до адміністративної відповідальності 1452 посадових особи

( у 2005р. – 1324) та громадян на суму 84027 грн. ( у 2005р.- 73680грн), передано 97 матеріалів за засмічення землі відходами до правоохоронних органів ( у 2005-53 ) пред’явлено позовів на суму 28625,966 тис. грн., призупинено виробничу діяльність 3 підприємств.

Також у 2006 році на території автономії державними інспекторами було виявлено 384 несанкціонованих сміттєзвалищ, загальною площею 5,9 га., обсягом 8157,8 м3, з них ліквідовано 302 звалищ, очищено територію 5,8 га. За виявленими порушеннями діючого законодавства, за наявності несанкціонованих звалищ надано 88 приписів, притягнуто до адміністративної відповідальності 709 осіб, на яких накладено штрафи на суму 38938 грн., стягнуто 24112грн.

Поліпшення ситуації у сфері поводження з відходами в республіці було визначено одним із пріоритетних напрямків природоохоронної діяльності у 2006 році.

Питання виконання заходів щодо усунення порушень у сфері поводження з відходами розглядались на засіданнях постійно діючої комісії при Раді міністрів Автономної Республіки Крим з питань поводження з відходами, створеною постановою Ради міністрів АРК від 10.04.01р. № 141, апаратних нарадах райдержадміністрацій, сесіях міських, сільських і селищних рад.

Комітетом було відмовлено у видачі дозволів і лімітів на розміщення побутових відходів комунальним підприємствам (полігонам ТПВ), які експлуатуються з порушенням природоохоронних вимог, а також підприємствам, які утворюють побутові відходи та користуються послугами цих полігонів.

Інформація про видачу дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів наведена у табл.7.3.

На екологічну експертизу було представлено 2 проекти будівництва комплексу з сортування та перевантаження твердих побутових відходів, із них обидва одержали позитивний висновок.

До реєстру обєктів утворення, обробки та утилізації відходів Автономної Республіки Крим у 2006 році увійшло 561 підприємство.



Для рішення проблем Криму в частині поводження з відходами необхідно:

  • реконструкція і обладнання діючих звалищ, полігонів ТПВ, розробка на кожне місце організованого складування відходів проектів по забезпеченню їхнього зберігання у відповідності до технічних, санітарних і екологічних норм;

  • рішення на державному рівні питання про розміщення полігону для утилізації і захоронення токсичних відходів, накопичених в Україні і тих, що не підлягають утилізації;

  • розробка та впровадження технологій утилізації токсичних промислових відходів Криму, в тому числі: відходів кислотонакопичувача ЗАТ «Кримський Титан», відходів виробництва Сакського державного хімічного заводу, гальваношламів, відпрацьованих нафтопродуктів та інших;

  • проведення робіт з вибору земельних ділянок та проектування сільських звалищ, ліквідації несанкціонованих звалищ;

  • подальше будівництво у Криму сміттєпереробних комплексів із попереднім сортуванням відходів с метою використання їх як вторинної сировини;

  • удосконалення законодавчої та нормативної бази поводження з відходами, особливо токсичними;

  • заохочення інвестицій та інвесторів до поводження з відходами.


Таблиця 7.1.Утворення, використання (утилізації) та видалення відходів у 2006 р., т

( згідно з даними 201 підприємства АР Крим )


Назва відходу

Накопичено відходів на підприємствах

на початок року

Утворено відходів на підприємствах

на початок року

Отримано від інших власників

Використано (утилізовано)

за рік

Передано іншим підприємствам

за рік

Видалено (захоронено)

за рік

Видалено (знешкоджено)

за рік

Видале

но, розміщено

за рік

Накопичено відходів на підприємствах на кінець року

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Всього по1,2,3 класу небезпеки


966527

180506

-

-

17534

-





1129499

Відходи 1 класу небезпеки

у т.ч. по окремих видах:



5

55

-

-

56



-



4

Відходи, що містять метали та їхні сполуки

5

20

-

-

21

-

-



4

Відходи виробництва та застосування органічної хімії чи таки, що містять органічні сполуки інші

0

35

-

-

35



-

-

0

Відходи, що містять стійкі органічні забруднювачі (СОЗ)

0

0







0










0

Інші відходи

0

0







0










0




2

3

4

5

6

7

8

9

10

Відходи 2 класу небезпеки

У т.ч. по окремих видах



965109

175656

-




13424





-

1127341

Відходи, що містять не метали та їх сполуки

44

125





117





-

52

Відходи, що містять неметали та іхні сполуки

-

0

-

-

0

-



-

0

Відходи, що містять корозійні речовини

965063

175527







13304










1127286

Відходи виробництва та застосування органічної хімії. Чи таки, що містять органічні сполуки інші

2

1

-

-

0

-



-

3

Відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки

-

3

-

-

3

-





0

Інші групи відходів

-

0

-

-

-

-



-

0
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка